Послання Апостола Павла до Римлян 2, 10-16.
10. Браття, слава і честь, і мир усякому, хто добро чинить: юдеєві перше, потім грекові, 11. бо Бог не дивиться на особу.
12. Бо ті, що згрішили, не маючи закону, без закону і згинуть; а ті, що згрішили під законом, будуть суджені законом. 13. Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються. 14. Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не маючи закону, самі собі закон; 15. вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхня совість і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи, 16. в день, коли Бог, згідно з моїм євангелієм, судитиме тайні вчинки людей через Ісуса Христа.
Євангеліє від Матея 4, 18-23.
18. В той час, коли Ісус проходив попри Галилейське море, він побачив двох братів: Симона, що звався Петро, і Андрія, його брата, що кидали сіті у море, бо були рибалки, 19. і мовив до них:
– Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей.
20. І ті негайно кинули сіті й пішли за ним.
21. Пройшовши звідтіль далі, побачив інших двох братів: Якова, сина Заведея, та Івана, його брата, що в човні з батьком Заведеєм лагодили сіті, і їх покликав. 22. Вони зараз же, кинувши човна і свого батька, пішли слідом за ним.
23. І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи добру новину про царство і зціляючи всяку хворобу та всяку недугу в народі.
Рм. 2, 13: “Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються”
Чим відрізняються несвідомі проступки від свідомих? Наче, одне й друге зле. І “незнання закону не позбавляє відповідальності”. Та, коли чітко розуміємо, що наші дії – це порушення закону і все одно чинимо це, то беремо на себе абсолютну відповідальність за те, що зробили.
Небажання знати того, що говорить нам Господь, зовсім не означає, що вчинені гріхи не будуть передбачати відплату. Та якраз знаючи закон Божий, навіть вчинивши переступ, маємо право на покаяння і розкаяння.
