Послання Апостола Павла до Римлян 13, 1-10.
1. Браття, кожна людина нехай кориться вищій владі; нема бо влади, що не була б від Бога; і влади, що існують, установлені Богом. 2. Тому, хто противиться владі, противиться Божому велінню, і ті, що противляться, самі на себе суд накликають. 3. Начальники бо страшні не тим, хто чинить добро, а тим, хто – зло. Хочеш не боятися влади? Чини добро і будеш мати похвалу від неї; 4. вона бо слуга Божий, тобі на добро. Коли ти чиниш зло, бійся, бо недарма меч носить; вона Божий слуга, що відомщає і карає того, хто чинить зло. 5. Тому треба коритися не тільки ради кари, але й ради сумління. 6. Ось чому платите податки, бо слуги Божі пильно за цим дивляться. 7. Тож дайте кожному належне: кому податок – податок, кому мито – мито, кому пошана – пошану, кому честь – честь. 8. Не майте жодних боргів ні в кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон. 9. Бо не чужолож, не вбивай, не кради, не пожадай і всі інші заповіді містяться у цьому слові: люби твого ближнього, як себе самого. 10. Любов ближньому зла не чинить. Отже, любов – сповнення закону.
Євангеліє від Матея 12, 30-37.
Сказав Господь:
30. Хто не зо мною, той проти мене, і хто зо мною не збирає, той розкидає. 31. Тому кажу вам: усякий гріх, усяка хула проститься людям; але хула на Духа не проститься. 32. І коли хто скаже слово проти Сина чоловічого, проститься йому. Коли ж хто скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні на цьому світі, ні на тому.
33. Виплекаєте добре дерево, то й плід його буде добрий а посадите погане дерево, то й плід його буде поганий. Бо дерево пізнається з плоду.
34. Гадючий роде, як можете говорити слова добрі, бувши злими? З повноти бо серця уста промовляють. 35. Добра людина з доброго скарбу добро виносить, лиха ж з лихого скарбу лихе виносить.
36. Кажу бо вам: за кожне пусте слово, яке скажуть люди, дадуть відповідь судного дня за нього. 37. Бо за словами твоїми будеш засуджений.
Рм. 13, 8: “Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любові”
Ким би ви не були, якого віку, якого соціального становища та нас усіх єднає прагнення любові. Ми потребуємо, щоб нас любили і потребуємо самі любити. Без теплоти, яку відчуваємо, життя порожніє, втрачає зміст і сенс.
Любов – один із найпрекрасніших Божих дарів. Через неї ми можемо робити дуже багато важливих кроків для інших і самі зростати в цій любові.
Кажуть, що краса врятує світ, хоча світ вже врятувала абсолютна любов, яку проявив Христос до кожного з нас.
