Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 4, 1-5.
1. Браття, нехай кожний уважає нас як слуг Христових і завідувачів тайн Божих. 2. Тому від завідувачів вимагається, щоб кожний з них був вірний. 3. Для мене то найменша річ, чи ви мене судите, чи який суд людський; ба й я сам себе не суджу. 4. Хоч я не почуваюсь ні в чому винний, це не значить, що я виправданий. Хто мене судить – це Господь. 5. Не судіть отже, нічого передчасно, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога.
Євангеліє від Матея 23, 1-12.
1. Того часу сказав Ісус до народу й до своїх учнів:
2. На сідалищі Мойсея сіли книжники та фарисеї. 3. Робіть і зберігайте все, що вони скажуть вам, але не робіть, як вони роблять. Бо вони говорять, а не роблять.
4. В’яжуть тяжкі, не під силу тягарі і кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм рушити не хочуть. 5. Усі свої діла вони роблять на те, щоб бачили їх люди; поширюють свої філактери й побільшують свої китиці. 6. Люблять перші місця на бенкетах і перші сидження в синагогах 7. та вітання на майданах многолюдних, щоб люди звали їх: учителю!
8. Ви ж не давайте себе звати: учителю; один бо ваш Учитель, а ви усі брати. 9. Та й отця собі теж не йменуйте на землі: один бо у вас Отець – той, що на небі. 10. Ані наставниками не давайте себе називати, один бо ваш Наставник – Христос. 11. Найбільший з вас хай буде вам слугою.
12. Хто себе вивищить, той буде принижений, а хто себе принизить, той буде вивищений.
Брехати самому собі – це, мабуть, найгірше, що людина може вибрати.
Фарисеї дозволили собі вважати себе непомильними і це була їхня найбільша помилка.
Ісус приходить для того, щоби показати приклад смиренності і мудрості – у служінні ближньому, а не вивищуванні.
Ми нерідко подумки вважаємо себе чимось кращими чи достойнішими за інших – і саме в цей момент варто зупинитись. Бо всі ми перед Богом рівні. І всі ми покликані допомагати одні одним у досягненні святості, а не вивищуватись і не пнутись.
