Послання Апостола Павла до Галатів 2, 21 – 3, 7.
21. Браття, я не відкидаю Божої благодаті: бо коли оправдання через закон, тоді Христос умер даремно.
1. О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, у яких перед очима був зображений Ісус Христос розп’ятий? 2. Одне лиш хочу від вас знати: чи ви прийняли Духа, виконуючи діла закону, чи тому що повірили проповіді? 3. Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом? 4. Невже ви стільки терпіли марно? Коли б лиш марно! 5. Чи той, хто дає вам Духа і творить чудеса між вами, робить це завдяки ділам закону, чи тому що ви повірили проповіді? 6. Як Авраам увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання, 7. знайте, що ті, що мають віру – правдиві діти Авраама.
Євангеліє від Марка 6, 1-7.
1. Одного разу прийшов Ісус у свою батьківщину, і слідом за ним пішли його учні. 2. Як же настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувалися, кажучи:
– Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками? 3. Хіба він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його – хіба не тут між нами?
4. І брали йому це за зле. Але Ісус промовив до них:
– Нема пророка без пошани, як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі. 5. І не міг зробити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки; 6. І дивувався їх невірству. І ходив кругом по селах і навчав.
7. Покликав він дванадцятьох і став їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами.
Павла 2,21: “Браття, я не відкидаю Божої благодаті: бо коли оправдання через закон, тоді Христос умер даремно”
Велика ласка через безмежну любов – те, що дароване нам Богом. Без Господнього милосердя ми не змогли б отримати спасіння.
Нам не під силу самотужки, без Божої підтримки, побороти свою слабкість і гріховність. Маємо уповати на Господа на кожному нашому шляху, впродовж усього свого життя – чи знаходимося на вершині, чи намагаємося побороти труднощі.
