Послання Апостола Павла до Ефесян 4, 25-32.
25. Браття, відкинувши брехню, говоріть кожен правду ближньому своєму, бо ми один одному члени. 26. Гнівайтеся, та не грішіте. Хай сонце не заходить над вашим гнівом; 27. і не давайте приступу дияволові. 28. Хто крав, нехай не краде більше, але ліпше хай працює, роблячи власними руками добро, щоб міг дати тому, хто потребує. 29. Ніяке погане слово нехай не виходить з уст ваших, лише гарне, що може збудувати в потребі і що вийшло б на благо слухачам. 30. Не засмучуйте Святого Духа Божого, якого печать ви одержали на день відкуплення. 31. Усяка гіркота, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою. 32. Але будьте добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив.
Євангеліє від Луки 3, 19-22.
19. В той час Ірод четверовласник, якому докоряв Іван за Іродіяду, жінку його брата, і за все, що Ірод вчинив, 20. додав до того всього ще й те, що замкнув Івана до в’язниці.
21. І сталось, як увесь народ христився і Ісус, охристившись, молився, відкрилось небо, 22. і Святий Дух у тілеснім виді, немов голуб, зійшов на нього і з неба залунав голос:
– Ти – мій Син возлюблений, тебе я вподобав.
Не можемо бути літеплими – якщо живемо за певними принципами, то наші принципи не можуть подобатись усім. Однак вони всі без винятку мають засвідчувати нашу любов до того, хто є поруч.
Саме тому конфлікти – наші супутники, бо якраз вони і здатні навчити нас спражньої якості міжособистісних стосунків.
Хто з нас певен, що завтрашній ранок буде? То чого ж такою впевненістю зберігаємо ненависть, лють, роздратування. Все це руйнує і отруює нас самих. Кожне непорозуміння має закінчуватись вищим рівнем порозуміння, віднайденням один одного. А не затаєним болем і мовчанками, які можна вже й ніколи не порушити.
