Послання Апостола Павла до Галатів 1, 3-10.
3. Браття, благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, 4. що дав себе самого за гріхи наші, щоб визволити нас від цього віку злого за волею Бога й Отця нашого, 5. якому слава на віки вічні. Амінь.
6. Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав благодаттю Христа і перейшли на інше євангеліє: 7. не щоб воно було інше, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити євангеліє Христове. 8. Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба, проповідували вам інше від того, яке ми вам проповідували, нехай буде проклят. 9. Як ми казали перше, так і нині кажу знову: коли хто вам проповідує інше євангеліє, ніж те, що ви прийняли, нехай буде проклят. 10. Хіба я тим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою.
Євангеліє від Луки 9, 37-43.
37. В той час, як зійшов Ісус з гори, сила людей його зустріла. 38. І ось якийсь чоловік з народу почав кричати:– Учителю, благаю тебе, зглянься над моїм сином бо він єдиний у мене. 39. Дух його хапає, і він кричить раптом, трясе ним, і він пускає піну; той його з трудом кидає і він зовсім знемагає. 40. Просив я твоїх учнів, щоб його вигнали, та вони не змогли.
41. Ісус відповів:
– О роде невірний та розпусний! Докіль маю бути з вами та терпіти вас? Приведи сюди твого сина!
42. Коли наближався хлопець, демон кинув ним об землю й сильно потряс ним; але Ісус погрозив нечистому духові, оздоровив юнака й віддав його батькові. 43. Всі були захоплені величчю Божою.
Солунян 1, 10: “Якби я людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою”
Звичайно, що приємно чути схвальні відгуки щодо того, що робимо, як живемо. Для нас – кожного (і дуже сумніваюся, що буває по-іншому) важливо, як сприймають нас, як виглядаємо в очах знайомих чи й незнайомих. Якщо й хочемо вирізнятися, то лише з доброї сторони: успішніші, талановитіші, швидші, розумніші, обізнаніші і навіть набожніші.
Хоча саме бажання подобатися, догоджатися – це надзвичайно хитка кладка. Бо сподіватися на об’єктивне стороннє сприйняття – даремно. Проаналізуйте власне ставлення до інших. Адже дійсно велике значення має наша емпатія до людини і навіть настрій. Тому одних ми готові возвеличувати (хоча теж залежить від ситуації і нашого становища в ній), а інших, навпаки, або не помічати, або знецінювати.
Виглядає, що ситуація безвихідна…
Але так не буває!
Найважливіше в цьому – знайти правильні орієнтири. Подумайте, хто є в центрі всього вашого життя: люди зі своїми мінливими настроями, недоліками, чи Бог – милосердний і безмежно люблячий?
