Святе Письмо з розважанням на 31 травня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 30 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 31 травня

          Діяння Апостолів 15, 5-34.

          5. В тих днях деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали й казали, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея. 6. От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.

          7. По довгій суперечці встав Петро і промовив до них:

          – Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово євангелія й увірували. 8. І серцевідець Бог засвідчив їм, даючи їм Святого Духа, як і нам, 9. і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою їхні серця. 10. Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ні ми не могли нести? 11. Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса, і так само вони.

          12. Затихла вся громада й стала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що Бог учинив був через них між поганами.

          13. А як вони замовкли, озвався Яків і мовив:

          14. – Мужі брати, слухайте мене! Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-між них народ для імени його. 15. З тим згоджуються і слова пророків, як написано:

          16. Після цього я вернуся

          й відбудую занепалий намет Давида;

          я його руїну відбудую

          і знов його поставлю,

          17. щоб решта людей Господа шукала

          і всі народи, на яких призване ім’я моє,

          каже Господь, що чинить це,

          18. – йому відоме споконвіку.

          19. Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога, 20. але їм написати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від душенини та від крови. 21. Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.

          22. Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою постановили вибрати кількох з-між себе й послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів між братами.

          23. Вони написали й доручили через них ось що:

          «Апостоли і старші брати ваші братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії: привіт.

          24. Тому що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, занепокоїли вас словами та схвилювали ваші душі, 25. ми постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом, 26. людьми, що душі свої віддали за ім’я Господа нашого Ісуса Христа. 27. Ми, отже, вислали вам Юду й Силу, і вони вам усно викладуть те саме. 28. Подобалось бо Святому Духові й нам не накладати на вас ніякого тягару більше, крім цих необхідних речей: 29. стримуватися від ідоложертвенного м’яса, від крови, від душенини та від розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові».

          30. Висланці прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа, 31. і вони, прочитавши його, зраділи і втішилися. 32. Юда та Сила, які самі були пророки, втішали і скріпляли братів довший час. 33. По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали.

          34. Сила рішив зостатися там, Юда ж повернувся в Єрусалим.

          Євангеліє від Йоана 10, 17-28.

          Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

          17. Тому Отець мене любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти. 18. Ніхто не бере його від мене, я сам від себе кладу його. Владу маю його покласти і владу маю його назад узяти.

          19. І знову постала суперечка між юдеями за ті слова. 20. Численні з них казали:

          – Він біса має; він божевільний. Чому його слухаєте?

          21. Інші ж казали:

          – То не слова біснуватого. Хіба біс може відкрити сліпим очі?

          22. Було тоді Обновлення в Єрусалимі, і була зима. 23. Ісус проходжувався у храмі Соломона у притворі. 24. Обступили його юдеї і йому кажуть:

          – Доки триматимеш душу нашу? Коли ти Христос, скажи нам одверто!

          25. Ісус відповів їм:

          – Казав я вам, та ви не віруєте. Діла, які я чиню в ім’я Отця мого – вони свідчать за мене. 26. Та ви не віруєте, бо ви не з моїх овець. 27. Вівці мої голосу мого слухаються, і я їх знаю: вони йдуть слідом за мною, 28. і я даю їм життя вічне; не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.


          Йоана 10, 27-28: “Вівці мої голосу мого слухаються, і я їх знаю: вони йдуть слідом за мною, і я даю їм життя вічне; не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх”

          “Казав я вам, та ви не віруєте”… Уявіть, живий Син Бога спілкується з вами, ви бачите Його дива, які чинить, маєте змогу спостерігати за тим, що відбувається довкола, але ваші сумніви сильніші за це все, бо потребуєте якихось ще більших свідчень.

          Думаєте, це лише в біблійні часи так відбувалося? Поспостерігайте за своїм життям: скільки сказаного і не почутого, скільки побаченого, але не усвідомленого. Інколи здається. що навіть, якби прийшов Ісус, взяв за руку і сказав: ходи за мною, я – Син Божий, нас все ж би поїдали сумніви і ми потребували би доказів цього.

          Не розгойдуймо своє життя сумнівами, а укріплюймо фундамент віри, щоб могли чути Бога, бачити Його дію в нашому житті, щоб “не пропасти повіки і щоб ніхто нас не вирвав з Його рук”.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 30 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.