Послання Апостола Павла до Филип’ян 1, 12-20.
12. Браття, бажаю, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло радше на користь євангелія, 13. бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій преторії та й усім іншим; 14. і більшість братів, яким мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрались відваги безстрашно возвіщати слово Боже. 15. Деякі, щоправда, проповідують Христа із заздрощів та суперництва, а деякі з доброї волі. 16. Ці – з любови, знаючи, що я тут поставлений на оборону євангелія, 17. а інші, з заздрощів, звіщають Христа нещиро, гадаючи додати тягару моїм кайданам. 18. Та що ж? Все таки, чи про людське око, чи по правді, Христос проповідується, і я тому радий. і буду радіти. 19. Знаю бо, що це для мене вийде на спасіння завдяки вашим молитвам та помочі Духа Ісуса Христа, 20. згідно з моїм сильним очікуванням і надією, що не буду осоромлений ні в чому, а, навпаки, я цілком певний, що нині, як і завжди, Христос буде возвеличений у моїм тілі чи то моїм життям, чи смертю.
Євангеліє від Луки 5, 33-39.
33. В той час приступили фарисеї до Ісуса, кажучи:
– Учні Івана постять часто й моляться, так само й учні фарисеїв, твої ж їдять та п’ють!
34. Ісус до них промовив:
– Чи можете примусити постити весільних гостей, поки молодий з ними? 35. Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні.
36. Він їм сказав також цю притчу:
– Ніхто не відриває куска від нової одежі й не пришиває його до старої, а то й нову порве, і латка від нової не підійде до старої. 37. Ніхто також не вливає молодого вина до старих бурдюків, а то нове вино прорве бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть. 38. Але молоде вино слід вливати до нових бурдюків. 39. І ніхто, що п’є старе вино, нового не захоче, бо каже: старе ліпше.
Луки 5, 37: “Ніхто також не вливає молодого вина до старих бурдюків, а то нове вино прорве бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть”.
Ми не зможемо досягати чогось більшого, доки не поборемо нашарувань своїх страхів, невпевненості, доки не здобудемо нових знань і вмінь. Так і у вірі, доки не позбудемося своєї гріховності, доки не усвідомимо, що лише життя з Богом може мати правдиву цінність і сенс, доти не зрушимося з місця.
Навіть, якщо вам здається, що ви вже відмолюєте всі найважливіші молитви і ходите на всі літургії, не зупиняйтеся на цьому, а пробуйте розвинути стосунки з господом, як із люблячим Батьком, як із найближчим другом.
Зрештою, якщо ви досі з невпевненістю сприймаєте все, що пов’язане з вірою, з християнством, бо, здається, що життя й так наповнене, спробуйте зробити крок для пізнання Господа і вже невдовзі зрозумієте, як досі обмежували себе в повноті любові.
Не бійтеся змінюватися, бо лише так зможете зростати у своїй вірі.
