Послання Апостола Павла до Филип’ян 3, 1-8.
1. Браття, радуйтеся в Господі. Писати вам те саме мені не важко, але вам воно корисно. 2. Уважайте на псів, уважайте на лихих робітників, уважайте на обрізання! 3. Бо «обрізання» – то ми, що духом служимо Богові, що хвалимось у Христі Ісусі, не покладаючися на тіло, 4. хоч я міг би покладатись і на тіло. Коли хто інший думає покладатися на тіло, то я ще більше: 5. обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з коліна Веніямина, єврей з євреїв, фарисей за законом; 6. щодо горливости – гонитель Церкви, щодо справедливости в законі – бездоганний. 7. Та те, що було мені зиском, ради Христа я вважав за втрату. 8. Ба, більше: я вважаю все за втрату ради далеко вищого пізнання Христа Ісуса, Господа мого, ради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби лише Христа придбати.
Ап.: Апостол: Кол. 260 зач.
Послання Апостола Павла до Колосян 4, 5-9; 14; 18.
5. Браття, поводьтеся мудро з тими, що назовні, використовуючи час. 6. Ваша розмова нехай завжди буде люб’язна та приправлена сіллю, щоб ви знали, як маєте кожному відповісти.
7. Щодо мене, вас повідомить про все Тихик, любий брат, вірний помічник і сослужитель у Господі. 8. Власне, тому я його до вас вислав, щоб ви довідалися про наші справи та щоб він утішив серця ваші, 9. разом з Онисимом, вірним та любим братом, який з-між вас. Вони скажуть вам про все, що тут діється.
14. Вітає вас Лука, любий лікар, та Димас.
18. Привіт моєю, Павловою, рукою. Пам’ятайте про мої кайдани. Благодать хай буде з вами.
Євангеліє від Луки 7, 17-30.
17. В той час розійшлася чутка про Ісуса по всій Юдеї і по всій країні.
18. Учні Івана сповістили його про те все. Тоді Іван покликав двох із своїх учнів 19. і послав їх до Господа сказати: «Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?» 20. Прийшовши до нього, ті мужі кажуть:
– Іван Христитель послав нас до тебе спитати: ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?
21. Саме того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих духів і багатьом сліпим дав зір. 22. У відповідь Ісус сказав їм:
– Ідіть сповістіть Івана, що ви бачили й чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається добра новина. 23. І блаженний той, хто не спіткнеться через мене.
24. А коли посланці Івана відійшли, Ісус почав говорити до народу про Івана:
– На що ви вийшли дивитися в пустиню ? На тростину, що колише вітер?
25. На що вийшли ви глядіти? На чоловіка, одягненого в м’які шати? Таж ті, що в пишних шатах і в розкошах, сидять у царських палатах.
26. На що ви вийшли дивитись? На пророка? Так, кажу вам, і більше, ніж на пророка. 27. Це той, про кого написано:
ось я посилаю посланця мого перед лицем твоїм,
що приготує путь твою перед тобою.
28. Кажу вам: між народженими з жінок нема нікого більшого понад Івана; але найменший у царстві Божім – більший від нього.
29. Ввесь народ, що його слухав, і митарі визнали справедливість Божу і христилися хрищенням Івана. 30. А фарисеї та законовчителі відкинули Божий про них намір і не христились від нього.
Євангеліє від Луки 10, 16-21.
Сказав Господь своїм учням:
16. Хто слухає вас, мене слухав; хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.
17. Вернулись сімдесят два з радістю, кажучи:
– Господи, ба й біси коряться нам з-за твого імени.
18. Він сказав їм:
– Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. 19. Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – і ніщо вам не пошкодить. 20. Одначе не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що імена ваші записані на небі.
21. Того часу Ісус зрадів Святим Духом і промовив:
– Прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
Ба, більше: я вважаю все за втрату ради далеко вищого пізнання Христа Ісуса, Господа мого, ради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби лише Христа придбати.
Апостол Павло ділиться з нами досвідом свого шляху до Господа.Уявімо лише – полишити серйозний життєвий статус, змінивши цінності кардинально: переслідувати християн, а потім стати одним із них.
Колосально ж, правда?
Бог не шукає легких шляхів до людської душі, але душа, яка пізнала живого Господа, здатна перебороти усе зарад свого спасіння.
У кожного з нас є свій шлях навернення, сво дорога здобуття Царства Божого. І слід на ній бути витривалим, щоби йти до кінця незважаючи ні на що.
