Святе Письмо з розважанням на 9 листопада

Друге Послання Апостола Павла до Корінтян 3, 12-18.

12. Браття, маючи таку надію, ми повні сміливости, 13. не як Мойсей, що на лице клав собі покривало, щоб сини Ізраїля не бачили, як той блиск зникав; 14. але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, те саме покривало зостається невідкритим, Христос бо його усуває. 15. І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покривало на їх серці. 16. Та коли вернуться до Господа, покривало впаде. 17. Господь же – дух, і де Господній дух – там воля. 18. Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим лицем віддзеркалюємо Господню славу і переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господа, що є Дух.

Євангеліє від Луки 6, 1-10.

1. Одного разу, коли Ісус у суботу проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски і, розтерши їх руками, їли. 2. Деякі з фарисеїв їм сказали:

– Чому ви робите, чого не годиться робити в суботу?

3. Ісус відповів їм:

– Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним? 4. Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і дав тим, що були з ним, – хліби, яких не дозволено їсти, хіба що самим священикам?

5. Далі сказав їм:

– Син чоловічий – владика і суботи.

6. Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою. 7. Книжники та фарисеї стали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб найти яке оскарження на нього. 8. Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, що мав суху руку:

– Встань і вийди на середину!

Підвівся той і став. 9. Тоді Ісус до них промовив:

– Питаю вас: чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя чи погубити?

10. І, глянувши кругом на всіх, сказав до нього:

– Простягни руку!

Той зробив так, і його рука стала здорова, як і друга.

2 Корінтян 3, 18: " Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим лицем віддзеркалюємо Господню славу і переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господа, що є Дух. "

Християнство від самих початків було і є не тільки проголошенням Доброї новини, а й явленням віри через самих християн. Як і Мойсей, про якого згадує апостол, після перебування з Господом настільки сіяв, що інші не могли подивитись на нього, так само і християни мають бути відображенням божественної слави.

Світ, завжди і, певно, особливо саме тепер, потребує цього сяяння. Бог потребує своїх свідків. Якщо ми не сяємо, якщо ми і наше життя не вказуємо на Господа, то ми вказуємо на щось інше. Образ Божий є у кожній людині. Але людина або дає цьому образові виявитись і засяяти, або ж ні.

Частіше ми дозволяємо, щоб життєві проблеми і клопоти цей образ прикривали. Стараймося щораз більше докладати зусиль, щоб Образ Господній, на образ і подобу Якого ми сотворені, віддзеркалював славу нашого Творця.

Владика Венедикт (Алексійчук)