Святе Письмо з розважаннями на 13 грудня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 5 серпня
  • Святе Письмо з розважанням на 3 серпня
  • Святе Письмо з розважанням на 2 серпня
        • Святе Письмо з розважаннями на 13 грудня

          Апостол

          Перше Послання Апостола Павла до Тимотея 4, 4-8; 16.

          4. Сину Тимотею, всяке Боже сотворіння добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймати, 5. бо воно освячується словом Божим і молитвою.

          6. Як будеш усе це братам викладати, будеш добрий слуга Христа Ісуса, що прийняв до серця і усвоїв слова віри та доброї науки, якій ти був завжди вірним.

          7. Щождо нечистих та бабських байок, ти їх остерігайся. 8. Вправляйся у благочесті; бо тілесна вправа до дечого лише корисна, а благочестя до всього корисне, бо має обітницю життя теперішнього й будучого.

          16. Пильнуй себе самого та навчання; дотримуйся цього, бо, роблячи це, спасеш себе самого й тих, що тебе слухають.

          Євангеліє

          Євангеліє від Луки 16, 15-18; 17, 1-4.

          Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

          15. – Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе – Богові осоружне.

          16. Закон і пророки були до Івана; з того часу благовіститься царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього. 17. Легше, щоб небо й земля минулися, ніж щоб з закону одна риска пропала.

          18. Кожний, хто розводиться з власною жінкою й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною, чинить перелюб.

          1. Ісус сказав до своїх учнів:

          Неможливо, щоб не приходили спокуси. Однак горе тому, через кого вони приходять. 2. Ліпше такому було б, коли б млинове жорно було прив’язане йому до шиї і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих. 3. Уважайте на самих себе!

          Коли згрішить твій брат, докори йому, і як він покається, прости йому. 4. Коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз вернеться до тебе і скаже: каюсь – прости йому.


          Розважання

          1 Тм. 4, 4-8 «Бо тілесна вправа до дечого лише корисна, а благочестя на все корисне»

          Часто наші взаємини з Богом ми будуємо на виконанні тих чи тих приписів і заборон, але Бог хоче від нас чогось більшого. Не лише вправляння у добрих вчинках, уникання заборон, різних тягарів, які ми на себе понакладали. Бог хоче, щоб ми жили в благочесті, в праведному й чесному житті.

          Бо лише коли ми перебуваємо з Господом, Він відкриває нам, що таке благочестиве – добре і чесне життя. Бо наше щоденне життя показує, ким ми є у середині, ким ми є насправді. Ми не можемо бути у близьких стосунках з Богом і поводитись як ті, хто не знає Його. Тому що Божа дитина, якою є кожен із нас, покликана прославляти Бога своїм життям і кожним своїм вчинком.

          Наше життя завжди і повсякчас засвідчує нам і тим, хто нас оточує, наскільки глибокі наші стосунки з Богом. То ж вчімося на власних помилках, падіннях і стараймось наближатись щораз більше до Бога, саме тоді будемо сповнені правдивого благочестя.

          Лк. 16, 15-18; 17, 1-4. «Бог знає серця ваші; бо що в людей високе – осоружне Богові».

          Коли уважніше приглянутися до життя кожного з нас, то мусимо визнати самі перед собою щиро й відверто, що зазвичай нашою поведінкою керують зовнішні обставини. Це значить, що нам важлива думка людей: що вони скажуть, як ми будемо виглядати, як нас будуть сприймати, що нам буде доброго чи поганого від конкретного нашого вчинку…

          Саме тому у своєму житті ми часто граємо ролі, інші навіть можуть цього не зауважити, та й ми самі не до кінця усвідомлюємо це. Але Євангеліє каже, що Бог знає наші серця. Для Бога дуже важливо, що ми носимо в серці. Звісно, нам не так легко змінитися, припинити грати роль ту чи іншу роль. Однак якщо будемо шукати й досвідчувати у своєму серці Бога, щоразу частіше питати, чого Господь від нас хоче, як Бог дивиться на цю ситуацію, то й думка про те, щоб подобатися іншим, з часом перестане нам дошкуляти.

          Мусимо собі щиро визнати, що для нас у житті дуже часто важливіша не думка Бога, а думка людей. Але люди думають сьогодні так, а завтра – інакше. А Бог вічний і незмінний. І коли ми живемо в цій сталості, Божій незмінності, то для нас не важлива думка оточення: сьогодні нас похвалили, завтра – скартали, але для нас щоразу важливішим буде те, як це сприймає Бог.

          Жити в правді – це те, що людині приносить найбільше щастя. Життя в правді приносить людині правдиве буття, бо вона не грає ролі, а є тим, ким насправді є в цю мить.

          Владика Венедикт (Алексійчук)

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 5 серпня
        • Святе Письмо з розважанням на 3 серпня
        • Святе Письмо з розважанням на 2 серпня
          • Оціни

            [ratemypost]