Перше Послання Івана Богослова 2, 18 – 3, 10.
18. Дітоньки, остання це година. І як ви чули, що має прийти антихрист, а тепер багато антихристів постало. З цього пізнаємо, що остання година настала. 19. З-між нас вийшли, але з-між нас вони не були; бо коли б з-між нас були, були б зосталися з нами, – лише щоб виявилося, що не всі вони від нас. 20. Ви ж маєте помазання від Святого й усе знаєте. 21. Я вам писав не тому, що не знаєте правди, а тому, що її знаєте і що ніяка брехня не походить від правди.
22. Хто неправдомовець, як не той, хто перечить, що Ісус – Христос? Він – антихрист, що відрікається Отця й Сина. 23. Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина, має і Отця. 24. Те, що ви чули спочатку, нехай у вас пробуває. Якщо у вас буде пробувати те, що ви спочатку чули, і ви будете в Сині і в Отці пробувати. 25. Ось та обітниця, яку він сам обіцяв вам: життя вічне.
26. Це я вам написав про тих, що вводять вас в оману. 27. Помазання, що ви від нього прийняли, у вас пробуває, і не потребуєте, щоб хто навчав вас, бо його помазання вас про все навчає. Воно правдиве й необманне. Так, як воно вас навчило, пробувайте в ньому.
28. Отож, дітоньки, пробувайте в ньому, щоб, як явиться, ми мали довір’я і не осоромилися перед ним у час його приходу. 29. Коли знаєте, що він праведний, знайте теж, що всякий, хто чинить справедливість, від нього народився.
1. Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми звалися дітьми Божими. Ними ми і є. І тому світ нас не знає, бо він його не пізнав. 2. Любі, ми тепер діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є.
3. І кожен, хто має на нього цю надію, очищує себе, так само, як і він чистий. 4. Кожен, хто чинить гріх, чинить також беззаконня, бо гріх є беззаконням. 5. Ви ж знаєте, що він з’явився, щоб наші гріхи взяти, і гріха в ньому нема. 6. Кожен, хто в ньому пробував, не грішить. Кожен, хто грішить, його не бачив і його не пізнав.
7. Дітоньки, ніхто нехай не вводить вас в оману. Хто чинить правду, той праведний, як і він праведний. 8. Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це явився Син Божий, щоб знищити діла диявола. 9. Кожен, хто народився від Бога, гріха не чинить, бо його насіння в ньому пробував; і він не може грішити, бо він від Бога народився. 10. Цим виявляються діти Бога і діти диявола: кожен, хто не чинить справедливости, не є від Бога, і той, хто не любить брата свого.
Євангеліє від Марка 11, 1-11.
1. В той час, колй Ісус наблизився до Єрусалиму і прийшов до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, він послав двох своїх учнів, 2. кажучи їм:
– Ідіть у село, що перед вами, і як тільки ввійдете у нього, найдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав. Відв’яжіть і приведіть його. 3. А коли вам хто скаже: що робите? – скажіть: Господь його потребує, і негайно відішле його назад сюди.
4. Пішли вони й найшли осля, прив’язане коло дверей, на вулиці, і відв’язали його. 5. Деякі з тих, що там стояли, казали їм:
– Що робите, чому відв’язуєте осля?
6. Ті їм відповіли, як сказав Ісус, і їх відпустили.
7. Привели вони осля до Ісуса, поклали на нього свою одежу, і він сів на нього. 8. І багато хто стелили свою одіж на дорозі, інші ж різали віття на полі і стелили по дорозі. 9. Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували:
10. – Осанна! Благословен, хто приходить в ім’я Господнє! Благословенне грядуче царство отця нашого Давида. Осанна на висоті!
11. І він увійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе; а що було вже пізно, вийшов з дванадцятьма у Витанію.
Благословенний кожен, хто обирає своє життя довірити Богові. Буденні проблеми, негаразди – все це нікуди не дівається з життя християнина, однак з Божою підтримкою набуває зовсім іншого значення.
Справжньою проблемою віруючої людини є створення собі образу “вигідного” Бога. Щонеділі, по святах, коли все добре. Бути праведним, коли вдається, коли потрібно – грішити із праведним виразом обличчя…
Так, багато всього – відносне. Однак дуже важливо відділяти зерно від полови, гріх від добра. Це ті категорії, в яких немає напівчорного та напівбілого. Бог є любов, все, що не є любов’ю – не є Божим.
