Святе Письмо з розважаннями на 17 березня

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 14 червня
  • Святе Письмо з розважанням на 13 червня
  • Святе Письмо з розважанням на 12 червня
        • Святе Письмо з розважаннями на 17 березня

          Псалом 89

          Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

          Перш, ніж постали гори і народилася земля і всесвіт,* від віку й до віку ти єси Бог.

          Ти повертаєш людей у порох, кажучи:* Поверніться, сини людські.

          Бо тисяча літ перед очима твоїми, мов день учорашній, що минув,* і мов нічна сторожа.

          Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці,* мов та трава, що зеленіє.

          Ранком квітне й зеленіє,* а ввечері – підтята висихає.

          Бо гинемо від гніву твого,* і стривожились ми від обурення твого.

          Поставив ти провини наші перед собою,* гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого.

          Бо всі наші дні никнуть від гніву твого;* літа наші минають, мов зітхання.

          Дні віку нашого сімдесят років,* а як при силі – вісімдесят років;

          І більшість із них – то труд і марність,* бо скоро линуть і ми зникаєм.

          Хто знає силу гніву твого?* Хто бачив твоє обурення?

          Навчи ж нас дні наші рахувати,* щоб ми дійшли до розуму доброго.

          Повернися, Господи! – докіль?* – і змилуйся над слугами твоїми.

          Насити нас уранці милістю твоєю,* щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.

          Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас,* мірою літ, що в них ми зазнали горя.

          Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло,* і слава твоя − їхнім дітям.

          І ласка Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* – і стверди діло рук наших; стверди його – діло рук наших!


          Ранкове сонце, яке ми сьогодні зустріли – не належне, але справжній дар. Бог відкриває перед нами нову сторінку, дарує нові можливості.

          Ми так звикли до світу комфорту, до всього тут і зараз, до того, що ми господарюємо над ситуаціями, що навіть не могли б припустити, що все те, що маємо, – подарунок.

          Життя вічне, за яке перетерпів муки Спаситель – безумовний дар.

          Життя земне з його багатствами ласк – не само собою зрозуміле.

          Розплющуймо очі, щоби бачити Божу присутність повсюди і вуха – щоби чути Його слова! І дякувати! За усе, що маємо.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 14 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 13 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 12 червня
          • Оціни

            [ratemypost]