Святе Письмо з розважанням на 9 квітня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 30 листопада
  • Святе Письмо з розважанням на 29 листопада
  • Святе Письмо з розважанням на 28 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 9 квітня

          Псалом 85

          Прихили, Господи, своє вухо,* обізвись до мене, бо я нужденний і бідний.

          Бережи мою душу, бо я вірний;* спаси, Боже, твого слугу, що покладається на тебе.

          Змилуйся наді мною, Господи,* бо я ввесь час до тебе кличу.

          Звесели душу слуги твого,* до тебе бо, Господи, я підношу мою душу.

          Бо ти, Господи, добрий і ласкавий,* і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.

          Вислухай, Господи, мою молитву,* почуй голос мого благання.

          У день моєї скрути до тебе я взиваю,* бо ти вислухаєш мене.

          Немає, Господи, тобі рівні поміж богами,* і немає діл, як твої діла.

          Усі народи, що їх створив ти, прийдуть, поклоняться, Господи, перед тобою* і прославлятимуть твоє ім’я.

          Бо ти великий і твориш дивні речі,* ти Бог єдиний.

          Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді;* води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.

          Я буду дякувати тобі, Господи, мій Боже, всім моїм серцем,* і прославлятиму ім’я твоє навіки.

          Бо милість твоя велика наді мною,* і ти вирятував мою душу з найглибшого аду.

          О Боже, горді піднялись на мене,* і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.

          Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий,* повільний до гніву і повний ласки та правди.

          Повернись до мене і змилуйся наді мною,* дай слузі своєму твою силу й спаси сина слугині твоєї.

          Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились,* бо ти, Господи, поміг мені і мене потішив!


          Псалом 85: “Спаси, Боже, твого слугу, що покладається на тебе”.

          Прощеня і спасіння – те, що нам дійсно житєво необхідне. Таа ми не те, що не готові цього сприйняти, а й визнати. Шукаємо мільйони різних причин і пояснень, чому відчуваємо порожнечу, чому постійно, ніби розділені надвоє.

          Ми створені Богом, щоб жити з Ним, наповнювати своє щодення благодаттю, яку отримали. А ми в якомусь постійному сум’ятті, не розуміємо свого щастя і завжди здається, що десь краще, в когось більше, комусь легше.

          Знаєте, кажуть, пекло в нашій голові. Ми власними руками, постійним невдоволенням і наріканнями часто перетворюємо своє життя на страждання.

          Спаси, Боже, твого слугу, що покладається на тебе”, – зупинімося і продумаймо глибину цих слів. Чи дійно покладаємося на Бога, чи шукаємо різних гарантій нашого спасіння й щастя деінде.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 30 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 29 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 28 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Коментарі

              • Світлана    09.04.2020 о 11:54

                З дитинства моя бабуся мене навчила великоі любові до Бога і до людей, яка завжди була основою в моєму житті для прийняття рішень і дій! На жаль, був період, коли, як мені здавалося, що у мене виривають віру, я нічого не вспівала – не вспівала спокійно і щиро помолитися, не вспівала готуватись до свят, які так любила, не вспівала відчути радість свят і це була така біль і найгірше і найстрашніше – я не могла навчити дитину вірити в Господа. І , коли вона під час підготовки до іспиту аж на 5 курсі написала на кожному аркуші « Боже поможи» я просто плакала від щастя! За віру свою потрібно боротися!!! Це як визнати любов своіх батьків до нас – чим швидше це зробити, тим легше! Найбільша моя біль за людьми і дітьми, які не вписуються в стандарти сучасного життя, через сирітство, каліцтва, хвороби, бідність, вони викинуті з життя, і всі шкодують тільки себе, рятують своі душі всіма способами, шукають Бога в різних місцях! А Він не там – Він там , де сльози, голод, горе, біда, біль! І якщо думати про це завжди, Господь приведе туди, там де Він є і це справжнє щастя знайти Господа, хоча , насправді це Він все робив для того, щоб знайти Його, але по дорозі цій потрібно загубити себе і свій дикий егоізм! І ми слуги Господа у його добрих справах! І лише тоді, коли віддатися цьому служінню повністю – лише тоді можна осягнути цю велику Любов до себе, але ця Любов не робить нас ще більше егоістами, ця Любов допомагає розуміти,і бачити, відчувати набагато сильніше, ніж колись, допомагає любити життя, не зважаючи, що люди, яких так любиш, ледь не звели з життя – але я вже добре знаю, що Господь все бачить, все чує, все знає і не лише Він нас ніколи, бо любить нас дуже сильно