Діяння Апостолів 3, 19-26.
19. B ті дні Петро сказав людям: Покайтеся й наверніться, щоб ваші гріхи були відпущені 20. і щоб прийшли від Господа часи відпочинку, і він прислав призначеного вам Христа Ісуса. 21. Треба було, щоб його прийняло небо аж до часу відновлення усього, про що Бог споконвіку говорив устами своїх святих пророків. 22. Мойсей сказав: Господь, Бог наш, воздвигне вам Пророка, як мене, з-поміж братів ваших. Ви слухатиметесь його в усьому, що вам скаже. 23. А кожний, хто не буде слухатися того Пророка, буде викорінений з народу. 24. Так само всі пророки від Самуїла й ті, що говорили потім, звіщали про ці дні. 25. Ви – сини пророків і завіту, що Бог був заключив із вашими батьками, кажучи до Авраама: у твоїм потомстві будуть благословенні всі сім’ї землі. 26. Вам насамперед Бог воздвигнув слугу свого й послав його, щоб він благословив вас та відвертав кожного з вас від поганих учинків.
Євангеліє від Йоана 2, 1-11.
1. Одного разу було весілля в Кані Галилейській, і була там мати Ісуса. 2. Запросили на весілля також Ісуса та його учнів. 3. Коли ж забракло вина, мати Ісуса каже до нього:
– Вина не мають.
4. Ісус відповів їй:
– Що мені й тобі, жінко? Ще не прийшла моя година.
5. Але мати його мовила до слуг:
– Що тільки скаже вам, робіте.
6. Було ж там шість кам’яних посудин на воду, для юдейських очищень; кожна вміщала дві або три міри. 7. Сказав їм Ісус:
– Наповніть посудини водою.
8. Вони наповнили їх по вінця. Далі каже:
– Зачерпніть тепер і несіть до весільного старости.
І понесли. 9. Коли староста покуштував воду, що стала вином – не знав він, звідки воно взялося, знали лише слуги, котрі зачерпнули воду – закликав молодого 10. і мовив до нього:
– Кожен чоловік дає спершу вино добре, а як уп’ються – гірше. Ти ж добре вино зберіг досі.
11. Ось такий початок чудес учинив Ісус у Кані Галилейській і тим об’явив свою славу, і учні його увірували в нього.
Перебуваючи на весіллі у Кані Галилейській, Ісус, як виглядає, “не планував” розпочинати своєї місійної діяльності, бо каже: “Ще не прийшла моя година”.
Але Спаситель таки дослухається до прохання про допомогу у ситуації, яка склалась, і робить перше чудо на землі, перетворюючи воду у вино.
Як важливо для нас навчитись не так розуміти, а швидше приймати цю нехитру істину – на все свій час. Кожна людина приходить у наше життя у потрібний час, так само і йде з нього.
Все, що відбувається з нами, відбувається вчасно – навіть якщо нам здається, що це зовсім не так. Іноді всі наші плани в одну мить руйнуються і ми залишаємось розхристаними та розбитими. Але Бог знає, чому, чому ще не час відбутись тим чи іншим подіям, стосункам тощо.
Тому вчімось приймати те, що дарує нам Божа воля щодня.
Допомога Ісуса Христа на весіллі на перший погляд здається якоюсь незначущою і несерйозною, в порівнянні із каліцтвами, смертью, хворобою, війнами. Я не знаю, чи правильно розумію іі, та я думаю, що Господь тим самим сказав, що і в радості нас готовий виручати, щоб вона була наповненою, але, чомусь радість нас не вчить милосердю і доброті, в своіх радостях ми забуваємось про все на світі і думаємо, що, якщо нам так добре, то значить ми на особливому рахунку в Господа, що ми заслужили таке особливе відношення – адже стільки людей хворіють, голодують, терплять насилля, про тварин вже й можна не згадувати ( за Божих створінь іх мало хто й має), а нам добре – ми ситі, одягнені, здорові, наші рідні живі, то, значить все – ми це заслужили і потрібно просто насолоджуватись життям! Але, дякувати Богу- це не так! Господь дає нам можливість вирости духовно, мати основу для вирішального вибору у своєму житті – жити з Господом за Його заповідями і виконувати іх із величезним бажанням і старанням, або продовжувати гасллоджуватись своім власним комфортом, який дав нам Господь! Якщо страшно вийти із зони комфорту ( а це є рішення і це не просто) – то точно нічого не вийде, потрібно не боятися – і результатперевершить усі очікування! І Ви будете просто « задихатись « від щастя, і плакати кожний раз, коли будете дивитися в очі тим, хто Вам дав сам Господь!