Святе Письмо з розважаннями на 28 квітня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 28 листопада
  • Святе Письмо з розважанням на 27 листопада
  • Святе Письмо з розважанням на 26 листопада
        • Святе Письмо з розважаннями на 28 квітня

          Діяння Апостолів 4, 1-10.

          1. В ті дні, коли апостоли промовляли до народу, надійшли священики, наставник храму і садукеї, 2. обурені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих, 3. і наклали на них руки й кинули їх у в’язницю аж до ранку, бо вже був вечір. 4. Однак багато з тих, що чули слово, увірували, і було їх числом п’ять тисяч чоловіків.

          5. На другий день зібралися їхні князі, старші та книжники в Єрусалимі, 6. і первосвященик Анна, і Каяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було з первосвященичого роду.

          7. Вони поставили їх посередині й питали:

          – Якою силою або яким ім’ям ви це зробили?

          8. Тоді Петро, повний Духа Святого, промовив до них:

          9. – Князі народу і старші! Коли нас допитуються сьогодні про добрий вчинок для недужого і як він став здоровим, 10. нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім’ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розп’яли і якого Бог воскресив з мертвих, – ним цей стоїть здоровий перед вами.

          Євангеліє від Йоана 3, 16-21.

          16. Сказав Господь: так Бог полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, але жив життям вічним. 17. Бо Бог не послав у світ Сина, щоб світ засудити, але щоб ним спасти світ. 18. Хто вірує в нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той уже засуджений, бо не увірував в ім’я єдинородного Сина Божого. 19. Суд же такий: світло прийшло у світ, та люди більше полюбили темряву, ніж світло, бо діла їхні були лихі. 20. Кожен бо, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не виявились діла його. 21. А хто правду чинить, іде до світла, щоб виявилися діла його, бо вони зроблені у Бозі.


          Любов Божа немислимо безмежна, однак людина вперто не хоче приймати її, тікаючи з-перед Божого обличчя.

          Чому люди більше полюбили темряву? Може тому, що темрява, гріх – це шлях без опору, боротьби, зусиль. Йти за своїми хвилевими забаганками – незважаючи ні на що…

          Ісус пропонує щось зовсім інше – наставляти другу щоку для удару, віддавати останнє, служити і бути найменшим. Світ же ж з усіх куточків каже: живи тут і тепер так, як хочеш, слухайся своїх почуттів, не думай про наслідки, роби все для свого задоволення, бачачи тільки себе.

          То ж чому ми, люди, так любимо темряву гріха? Через її свободу, абсолютно ілюзорну свободу, яка позбавляє справжньої волі і гідності бути дитиною Бога.

          Ціна нашого спасіння надто велика, а Божа любов – неосяжна. Нехай розуміння цих істин буле провідною зіркою нашого життя.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 28 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 27 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 26 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Коментарі

              • Світлана    28.04.2020 о 10:00

                Віра людей схожа на поведінку дітей на шкільній перерві чи, які, без нагляду дорослих, граються на вулиці – ніби весело, але так небезпечно, здається, що ось- ось і хтось зломає собі щось, або на великій швидкості стукнуться один об одного, або взагалі підуть у невідомому напрямку і іх можна вже й не знайти живими. І, якщо просити дітей « збавити обороти» – ніколи не послухають, поки вони всі разом – ейфорія від гри затуманює розум, можна лише спіймати хоч когось, скрутити і винести з цього « свята» безумства – це можуть зробити лише люблячі батьки, якщо вони мають таку можливість і це робить для нас Господь. Мені здається, що є один шанс не постраждати – потрібно не забувати, за які провини ми будемо точно наказані нашим дорогим, нашим справедливим і люблячим Батьком. І чомусь, поки ми діти – ми прекрасно розуміємо, за що нас накажуть ( якщо не накажуть – то на слідуючий раз, все може закінчитись дуже погано), а ось в дорослому віці – відчуття безнаказанності перетворює нас в істот, які перетворюють цейпрекрасний світ в зону небезпеки для себе і для всіх. І тільки Господь дивиться на це все і думає постійно про нас і рятує нас.