Святе Письмо з розважанням на 8 травня

Діяння Апостолів 8, 40 – 9, 19.

40. В тих днях Филип же опинився в Азоті й по дорозі звіщав євангеліє всім містам, аж поки не прийшов у Кесарію.

1. Савло, іще дишачи погрозами та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея 2. і просив у нього листів у Дамаск до синагог, щоб, коли найде яких чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв’язаними в Єрусалим. 3. Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба, 4. і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього:

– Савле, Савле! Чого мене гониш?

5. Він спитав:

– Хто ти, Господи?

Той сказав:

6. – Я Ісус, якого ти переслідуєш. Встань, іди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.

7. Мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого. 8. Встав Савло з землі і, хоч очі його були відкриті, він нічого не бачив. Взяли вони його за руку і ввели у Дамаск. 9. Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.

10. Був же у Дамаску один учень, на ім’я Ананія. Господь сказав до нього у видінні:

– Ананіє!

Той озвався:

– Ось я, Господи.

11. Господь сказав до нього:

– Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди тарсянина на ім’я Савло: он він молиться.

12. І бачив Савло у видінні чоловіка, на ім’я Ананія, який увійшов і поклав на нього руки, щоб він прозрів.

13. Ананія відповів:

– Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки зла він учинив твоїм святим у Єрусалимі. 14. Та й тут він має владу від архиєреїв в’язати всіх, що взивають твоє ім’я.

15. Але Господь сказав до нього:

– Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб нести моє ім’я перед поган, царів і синів Ізраїля. 16. Я бо йому покажу, скільки він має терпіти за моє ім’я.

17. Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив:

– Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з’явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.

18. І вмить немов луска з очей у нього впала, і він прозрів, і встав, і був хрищений. 19. Прийняв потім поживу і покріпився.

Ап.: Апостол: 1 Пт. 63 зач.

Перше Послання Апостола Петра 5, 6-14.

6. Браття, смирiться під могутньою Божою рукою, щоб він підняв вас угору своєчасно. 7. Усяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується вами.

8. Будьте тверезі й чувайте. Противник ваш, диявол, ходить навколо вас. як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти. 9. Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі. 10. Бог ж усякої благодаті, що вас покликав до вічної своєї слави у Христі, він сам, коли постраждаєте трохи, удосконалить вас, утвердить, зміцнить, поставить твердо. 11. Йому слава й сила на віки віків. Амінь.

12. Пишу вам це коротко через Сильвана, вірного, як знаю, брата, наставляючи вас і свідчачи вам, що то правдива благодать Божа, в якій ви стоїте. 13. Вітає вас Церква що у Вавилоні. вибрана з вами, і Марко, мій син. 14. Вітайте один одного цілунком любови.

Мир вам усім, що у Христі.

Євангеліє від Йоана 6, 48-54.

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

48. Я – хліб життя. 49. Батьки ваші їли манну в пустині й померли. 50. А це – хліб, що з неба сходить, щоб той, хто його їстиме, не вмер. 51. Я – хліб живий, що зійшов з неба. Коли хто їстиме цей хліб, житиме повіки. І хліб, що я дам, то моє тіло за життя світу.

52. Тут юдеї стали сперечатися між собою, кажучи:

– Як отой може нам дати своє тіло їсти?

53. Ісус сказав їм:

– Істинно, істинно кажу вам: як не їстимете тіла Сина чоловічого й не питимете його крови, не матимете життя в собі. 54. Хто їсть моє тіло й п’є мою кров, той живе життям вічним, і я воскрешу його в останній день.

Євангеліє від Марка 6, 7-13.

7. В той час покликав Ісус дванадцятьох і став їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами. 8. І наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім самої палиці, ні хліба, ні торбини, ні грошей у гаманець; 9. щоб обувалися в сандали й не вдягалися в дві одежі.

10. І говорив їм:

– До якого б дому ви не ввійшли, там пробувайте аж поки не вийдете звідти. 11. А коли в якому місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, виходячи звідтіль обтрусіть і порох з ваших ніг на свідоцтво їм.

12. Вони вийшли і проповідували покаяння, 13. виганяли численних бісів і намащували олією чимало хворих та оздоровлювали їх.

Йоана 6, 48-53: «Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете Його кров, не матимете життя в собі».

Кожен із нас багато разів брав участь у Літургії, під час Літургії приймав Євхаристію – Тіло і Кров Христа, як ми кажемо – причащався. Але дуже малим є в нас усвідомлення того, Кого ми приймаємо, з Ким зустрічаємося, Кого причащаємося. Ми не замислюємося, що це є те, що дає нам вічне життя, що робить нас учасниками вічного життя, що робить нас учасниками божественного життя. Тому задумуймося, міркуймо над цією величною подією – Причастя Тіла і Крові Господньої, що дає нам змогу брати участь у житті Бога й ставати учасниками Небесного Царства.

Владика Венедикт (Алексійчук)