Діяння Апостолів 21, 26-32.
26. В тих днях Павло взяв чоловіків, на другий день очистився з ними, ввійшов у храм й об’явив сповнення днів очищення, коли за кожного з них мала бути принесена офіра.
27. Як тих сім день мали кінчитись, юдеї з Азії, побачивши Павла у храмі, збунтували ввесь натовп і наклали на нього руки, 28. гукаючи:
– Мужі ізраїльські, на поміч! Ось той, що всіх навчає всюди проти нашого народу, проти закону і проти цього місця! Та мало того: він увів у храм греків і опоганив це святе місце!
29. Бо бачили перед тим у місті разом з ним Трофима, ефесянина, і гадали, що Павло його впровадив до храму. 30. І заметушилось усе місто, зчинилося збіговисько народу, і, схопивши Павла, стали тягнути його з храму й негайно зачинили двері. 31. А як вони хотіли його вбити, дійшла до тисяцького чоти вістка, що ввесь Єрусалим заметушився. 32. Він зараз же з вояками та сотниками бігом на них накинувся; як ті побачили тисяцького та вояків, перестали бити Павла.
Євангеліє від Йоана 16, 2-13.
2. Сказав Господь своїм учням: Настане час, коли кожен, хто вас убиватиме, гадатиме, що служить Богові. 3. Вам чинитимуть те, бо ні Отця, ні мене вони не пізнали. 4. Я сказав вам це, щоб коли прийде та година, ви згадали те, що я говорив вам.
Спочатку я не казав вам того, бо я був з вами. 5. Тепер же я йду до того, хто послав мене, і ніхто з вас мене не питає: куди йдеш? 6. Але тому що я вам це сказав, серце ваше сповнилося смутком. 7. Однак кажу вам правду: ліпше для вас, щоб я відійшов, бо коли я не відійду, Утішитель до вас не прийде. Коли ж відійду, пошлю його до вас. 8. І коли він прийде, виставить на яв у світі гріх, справедливість і суд: 9. щодо гріха – бо не вірують у мене; 10. щодо справедливости – йду до Отця мого, і ви мене більш не побачите; 11. і щодо суду – бо князь цього світу вже засуджений. 12. Багато ще маю вам казати, та не можете знести тепер. 13. Однак коли прийде той Дух істини, Він наведе вас на всю правду; бо він не говоритиме від себе, але говоритиме, що почує, і звістить, що має настати.
Йоана 16, 12: “Багато ще маю вам казати, та не можете знести тепер”
Як сприймаємо Бога? Як Його слухаємо і чи взагалі слухаємо? Лише дозовано – дуже дозовано. Нам багато що не набридає, але саме спілкування з Господом сприймаємо як якусь повинність, яка не приносить задоволення, а просто мусить бути.
Вас здивує, якщо скажу, що Бог готовий нас слухати, не втомлюючись від наших нарікань, прохань, сприймаючи таких, які є і тоді, коли вирішимо спілкуватися. Він завжди має нам що сказати. Знайдімо час слухати!
