Послання Апостола Павла до Римлян 16, 1-16.
1. Браття, поручаю вам Фиву, сестру нашу, служительку Церкви в Кенхреях, 2. щоб ви її прийняли у Господі, як личить святим, та щоб помогли їй у кожній справі, в якій тільки вона б вас потребувала, бо вона багатьом стала у пригоді та й мені самому.
3. Вітайте Прискиллу та Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі, 4. які за мою душу свої голови виставляли, яким не я один дякую, але також усі Церкви поган; вітайте також їхню домашню Церкву. 5. Вітайте Епенета, улюбленого мого, первістка Ахаї для Христа. 6. Вітайте Марію, що багато для вас трудилася. 7. Вітайте Андроніка та Юнію, родичів моїх і співв’язнів, визначних між апостолами, які випередили мене в Христі. 8. Вітайте Ампліята, улюбленого в Господі. 9. Вітайте Урбана, співробітника нашого в Христі, і Стахія, улюбленого мого. 10. Вітайте Апелла, випробуваного в Христі. Вітайте Аристовулових. 11. Вітайте Іродіона, родича мого. Вітайте Наркисових, що в Господі. 12. Вітайте Трифену і Трифосу, що працюють у Господі. Вітайте улюблену Персіду, що багато трудилась у Господі. 13. Вітайте Руфа, вибраного в Господі, і його та мою матір. 14. Вітайте Асинкрита, Флегонта, Ерма, Патрову, Ерму і братів, що з ними. 15. Вітайте Філолота та Юлію, Нерея і його сестру, Олімпія і всіх святих, що з ними. 16. Вітайте один одного святим цілунком. Усі Церкви Христові вас вітають.
Євангеліє від Матея 13, 4-9.
4. Сказав Господь притчу оцю:
– Вийшов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і видзьобало його. 5. Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. 6. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. 7. Інше впало між тернину, і вибуяла тернина й заглушила його. 8. Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.
9. Хто має вуха, нехай слухає.
__________
Кожна людська душа є Божим садом, в якому мають квітнути квіти Божої благодаті. Однак не завжди так стається, часто гріх не дозволяє нам приносити плід Божої любові.
Бог говорить до нас, але ми не завжди готові почути. Коли сумління “вмикає” червоний сигнал, ми замість того, щоби реагувати, вимикаємо його. Суєта і шум сучасного світу стають справжньою перешкодою для того, щоби в тиші побути з Господом.
Все більше і більше ми вчимось іти на компроміс, нерідко і з гріхом. А гріх – як бур’ян, спочатку зовсім маленький, а потім росте і заглушує всяке посаджене добро.
Будьмо пильні.