До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.
7. Браття, кожному з нас дана благодать в міру Христових дарів. 8. Тому й сказано:
Зійшовши на висоту, полонив він полонених,
і дав людям дари.
9. Те «зійшовши» що означає, як не те, що він був зійшов униз у найнижчі частини землі? 10. Той же, хто був зійшов униз, є той самий, що зійшов вище всіх небес, щоб усе наповнити. 11. І він настановив одних апостолами, інших пророками, ще інших євангелистами, пастирями, і вчителями, 12. для вдосконалення святих на діло служби, на будування тіла Христа, 13. поки ми всі не дійдемо до єдности у вірі й до повного пізнання Божого Сина і не станемо дорослим мужем, у міру повного зросту, повноти Христа.
Прп.: Апостол: Євр. 335 зач.
Послання Апостола Павла до Євреїв 13, 17-21.
17. Браття, слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують душ ваших і мають з цього звіт дати, щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас некорисно.
18. Моліться за нас, бо ми певні, що маємо добру совість, бажаючи у всьому поводитись добре; 19. тим більше ж прошу вас це робити, щоб якнайскорше я міг до вас вернутись.
20. Бог миру, що возвів із мертвих того, хто кров’ю вічного завіту став великим Пастирем овець, Господа нашого Ісуса, 21. нехай зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, діючи у вас те, що йому любе через Ісуса Христа, якому слава на віки віків. Амінь.
Євангеліє від Матея 4, 12-17.
12. В тому часі зачувши, що Івана ув’язнено, Ісус вернувся в Галилею 13. і, покинувши Назарет, пішов і оселивсь у Капернаумі, що при морі, на границях Завулона та Нафталі, 14. щоб збулося те, що сказав був пророк Ісая:
15. О земле Завулона та земле, Нафталі,
приморський шляху, країно за Йорданом,
поганська Галилеє!
16. Народ, який сидів у темноті,
побачив велике світло;
тим, що сиділи в країні й тіні смерти,
зійшло світло.
17. З того часу Ісус почав проповідувати й говорити:
Покайтесь, бо царство небесне близько.
Прп.: Євангеліє: Лк. 24 зач.
Євангеліє від Луки 6, 17-23.
17. В той час став Ісус на рівнім місці; була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли слухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати:
Блаженні вбогі,
бо ваше царство Боже.
21. Блаженні голодні нині,
бо ви насититеся.
Блаженні, що плачете нині,
бо будете сміятись.
22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть як безчесне ваше ім’я Сина чоловічого ради. 23. Радійте того дня й веселіться, бо ваша нагорода велика на небі.
___
Не почесті і слава, не хвала і пошана, а ганьба, несприйняття, ненависть – ось до чого готує Ісус тих, хто прийшли слухати Його.
Християнська логіка любові чужа для цього світу, а тому завжди буде неприйнятна.
Однак переживаючи тут, на землі, випробування в ім’я Боже, ми здобуваємо собі нагороду небесну.
Бог пам’ятає про кожного і кожну нашу сльозу Він бачить.
Бадьорімося у світі, в якому так багато випробувань для християнина – дуже різних, складних. Бо якщо Бог з нами, то хто проти нас?
