До Колосян послання святого апостола Павла читáння.
2. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого.
3. Дякуємо Богові й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди молячися за вас, 4. відколи ми почули про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, що маєте до всіх святих 5. задля надії, що вам збережена на небі, яку ви перше чули у проповіді правди, у євангелії, 6. що до вас прибуло і що у всьому світі дає плоди і росте так, як і у вас, від того дня, коли ви почули і пізнали благодать Божу у правді.
__________
Алилуя, глас 4: Візвали праведні, і Господь вислухав їх, і від усіх скорбот їх ізбавив їх (Пс. 33,18).
Стих: Багато скорбот у праведних і від усіх них ізбавить їх Господь (Пс. 33,20).
Стих: Блаженні, яких вибрав і прийняв Ти, Господи і пам’ять їх з роду в рід (Пс. 64,5).
__________
Євангеліє: Лк. 81 зач. 16, 10-15.
Від Луки святого Євангелія читáння.
10. Сказав Господь: Хто вірний у найменшому, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшому, той і в великому нечесний. 11. Коли ви, отже, з нечесним багатством не були вірні, то хто довірить вам чесне? 12. І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше?
13. Ніякий слуга не може двом панам служити, бо або одного зненавидить і другого полюбить, або буде триматися одного і другого занедбає. Не можете служити Богові й мамоні.
14. Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього. 15. Він же до них промовив:
– Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе – Богові осоружне.
Лк. 16, 10-15. «Бог знає серця ваші».
У щоденних життєвих проблемах ми не раз можемо нарікати, що хтось нас роздратував, довів до злості, недобре з нами повівся, і саме тому ми так відреагували, згрішили у своєму серці чи cупроти ближнього. Однак наша поведінка в критичних ситуаціях залежить від того, які ми всередині. Адже те, що носимо в серці, виявляється у вчинках.
Як «добре дерево не може родити поганого плоду», так і ми не можемо добре реагувати, коли не маємо того «добра» всередині. Якщо ми носимо у своїх серцях любов, лагідність і мир, то і з ближніми живемо в любові, лагідності й мирі. Якщо носимо у своєму серці злобу, неприязнь, гнів, образи, то це й поширюємо навколо себе. Деколи сподіваємося, що втаїмо це в собі, – можливо, але до якогось певного моменту. Коли настануть найважчі хвилі життя, тоді буде видно, ким я є і що я ношу у своєму серці. Отож, дбаймо про чистоту свого серця!
Владика Венедикт (Алексійчук)
