До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.
1. Багато разів і багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. 2. За останніх же цих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив наслідником усього і яким сотворив віки. 3. Він – відблиск його слави, образ його істоти, який підтримує все своїм могутнім словом, вчинив очищення гріхів і возсів праворуч величі на висоті, 4. ставши від ангелів остільки вищим, оскільки унаслідував визначніше від них ім’я.
5. Кому бо з ангелів він коли мовив:
Син мій єси,
я сьогодні родив тебе.
І ще:
Я буду йому за Отця,
і він буде мені за Сина.
6. Коли ж знов уводив Первородного у світ, каже:
Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.
7. Щодо ангелів мовить:
Той, хто вітри своїми вісниками чинить,
і полум’я вогненне – слугами своїми.
8. А про Сина:
Престол твій, Боже, від віку й довіку,
і берло правоти – берло твого царства.
9. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність
тому помазав тебе, Боже, твій Бог
єлеєм радости понад друзів твоїх.
10. Знову:
Ти, Господи, напочатку заснував землю,
і небеса діло рук твоїх.
11. Вони зникнуть, ти ж перебуваєш;
усі, мов одежа, постаріються;
12. ти їх, неначе одежу, згорнеш,
і, немов одіж, вони зміняться.
Ти ж – той самий,
і літа твої не скінчаться.
Від Марка святого Євангелія читáння.
23. Одного разу довелось Ісусові переходити ланами, і його учні на ходу зривали колоски. 24. Фарисеї кажуть йому:
– Глянь! Чому вони роблять у суботу те, що не дозволено?
25. Він їм відповів:
– Невже ви не читали, що зробив Давид, бувши в потребі, коли він і ті, що були з ним, зголодніли? 26. Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священиків, і дав також тим, що були з ним?
27. І каже до них:
– Суботу установлено для людини, а не людину для суботи, 28. тому Син чоловічий – владика й над суботою.
1. І ввійшов знову в синагогу. А був там чоловік, який мав суху руку. 2. І стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, щоб його обвинуватити. 3. І мовив Ісус до чоловіка, який мав суху руку:
– Стань посередині!
4. Потім каже до них:
– Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?
Вони мовчали. 5. Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам’яніли, каже до чоловіка:
– Простягни руку!
І той простягнув, і рука його стала здоровою, як і друга.
Євр. 1, 1-12 «Він говорив до нас через Сина»
Усе існування людини, Всесвіту, наскільки ми можемо осягнути своїм розумом чи уявою, – вияв великої Божої любові. Ця любов була від віків і буде на віки віків. Але дві тисячі років тому сталось щось особливе, про що ми знаємо, але сутність чого нам тяжко вловити, – народився Бог.
Господь, якого людина не могла уявити, бо в Старому Завіті було заборонено зображати Бога, цей Бог з’являється в людській поставі. У вселенній є мільйони планет та багато галактик, але саме на нашій Землі, невеличкій планеті, прийшов на світ Господь. Через свою любов до нас став людиною, щоб спасти увесь світ загалом і кожного з нас зокрема.
Народження Сина Божого відбулося задля кожного з нас, бо Бог так полюбив світ, що дав свого Сина.
Владика Венедикт (Алексійчук)
