Святе Письмо з розважанням на 4 травня

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 21 червня
  • Святе Письмо з розважаннями на 20 червня
  • Святе Письмо з розважаннями на 19 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 4 травня

          Діянь святих апостолів читáння.

          14. В ті дні став Петро з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив:

          – Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово: 15. люди ці не п’яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня. 16. Але це те, що був сказав пророк Йоіл:

          17. І станеться останніми днями, каже Бог,

          я виллю мого Духа на всяке тіло.

          Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати,

          і ваші юнаки будуть бачити видіння,

          і старшим вашим сни будуть снитись.

          18. І на слуг моїх і на слугинь моїх

          я цими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати.

          19. І я дам чуда вгорі на небі,

          і знаки внизу на землі:

          кров, вогонь і кіптяву диму.

          20. Сонце переміниться у темряву,

          місяць у кров,

          перш ніж настане день Господній, великий і славний.

          21. І кожний, хто призве ім’я Господнє, спасеться.

          Від Луки святого Євангелія читáння.

          12. В той час Петро встав, побіг до гробу і, нахилившись, побачив лиш пов’язки; і вернувсь назад додому, дивуючися тому, що сталося.

          13. Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, що звалось Емаус, шістдесят стадій від Єрусалиму, 14. і розмовляли між собою про те, що сталось. 15. Як вони розмовляли та сперечалися між собою, Ісус наблизився й ішов разом з ними, 16. але очі їм заступило і вони його не пізнали. 17. Він їх спитав:

          – Що то за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою, повні смутку?

          18. Озвавсь тоді один з них, на ім’я Клеопа, і йому каже:

          – Ти один, що мешкаєш у Єрусалимі, і не знаєш, що цими днями в ньому сталося ?

          19. І він спитав їх:

          – Що?

          Вони йому сказали:

          – Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророк, могутній ділом та словом перед Богом і всім народом, 20. та як наші первосвященики і князі видали його на засуд смертний і розп’яли. 21. А ми сподівались, що він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього, ось третій день сьогодні, як це сталось. 22. Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробу, 23. та, не найшовши його тіла, вернулись і нам оповіли, що бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий. 24. Деякі ж з наших пішли до гробу й найшли так, як жінки сказали; але його вони не бачили.

          25. Тоді він до них промовив:

          – О нерозумні й заскорузлі серцем, щоб повірити всьому, що пророки були сповістили! 26. Хіба не треба було Христові таке страждати і так увійти у свою славу?

          27. І почавши від Мойсея та від всіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стояло про нього.

          28. Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. 29. Вони ж наполягали, кажучи:

          – Зостанься з нами, бо вже вечоріє і день уже похилився.

          Він увійшов, щоб зостатись. 30. І от як він був за столом з ними, взяв хліб, благословив і, розламавши його, дав їм. 31. Тоді відкрилися в них очі і вони його пізнали. Та він зник від них. 32. І казали вони один до одного:

          – Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?

          33. І негайно вони рушили й вернулися в Єрусалим, де найшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, 34. які їм сказали:

          – Христос справді воскрес і з’явився Симонові.

          35. І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.

          __________

          Луки 24, 32: “Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання? “

          Учні, які були стільки часу поруч з Ісусом, лише після Його розп’яття і воскресіння зуміли усвідомити, що надавали Його вченням недостатньо уваги. В один момент вони прозріли, що мали мали біля Спасителя, Сина Божого, який промовляв до них, несучи правду.

          Чи не помічали в своєму житті, коли в один момент приходить розуміння того, що втрачаємо найважливіше? Що залишаємося незрячими й глухими до дій Господа в Нашому житті?

          Так, буває і досить час. Тоді перегортаєш в думках те, скільки Господь намагався достукатися. Але… марно.

          Пильнуймо Його слова, Його дії, щоб не прогавити те найцінніше, що можемо отримати від Свого небесного Отця і не шкодувати, що наші серця не палали в такі моменти.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 21 червня
        • Святе Письмо з розважаннями на 20 червня
        • Святе Письмо з розважаннями на 19 червня
          • Оціни

            [ratemypost]