іянь святих апостолів читáння.
1. В тих днях цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви. 2. Він убив мечем Якова, брата Іванового. 3. Побачивши, що це подобалося юдеям, він завзявся також схопити Петра. То були дні Опрісноків. 4. Схопивши його, він посадив його у в’язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пассі. 5. І стерегли Петра у в’язниці, а Церква молилася ввесь час Богові за нього.
6. Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий у два ланцюги, спав тієї ночі між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в’язницю. 7. Нараз з’явився ангел Господній, і у в’язниці засяяло світло. Він, вдаривши злегка Петра у бік, збудив його, кажучи:
– Вставай чимскорше!
І ланцюги впали з рук у нього.
8. – Підпережися і надінь свої сандали.
Він зробив так. Знову сказав до нього:
– Накинь на себе плащ і йди за мною.
9. Вийшов Петро й ішов за ним; не знав, чи то правда, що робив ангел; думав, що видіння бачить. 10. Минули вони першу варту й другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, і ангел нараз відступив від нього.
11. Тоді Петро, опам’ятавшись, мовив:
– Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого й вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого так ждав юдейський народ.
__________
Алилуя, глас 1: Пом’яни соньм Твій, що його придбав Ти іздавна (Пс. 73,2).
Стих: Бог же – цар наш перше віку, вчинив спасення посеред землі (Пс. 73,12).
__________
Євангеліє: Йо. 31 зач. 8, 31-42.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
31. Сказав Господь до тих юдеїв, які увірували в нього:
– Коли ви пробуватимете в моїм слові, справді будете учнями моїми; 32. і ви пізнаєте правду, і правда визволить вас.
33. Вони йому відповіли:
– Ми потомки Авраама й не були ніколи невольниками ні в кого. Як же ти говориш: будете визволені?
34. Ісус відповів їм:
– Істинно, істинно кажу вам: кожен, хто чинить гріх – гріха невольник! 35. Невольник не пробував в домі повіки; син пробував повіки. 36. Отже, як Син вас визволить, справді будете вільні. 37. Знаю, що ви потомки Авраама, одначе хочете мене вбити, бо моє слово не має місця у вашому серці. 38. Я говорю те, що бачив в Отця мого, а ви робите те, що чули від батька вашого.
39. Ті йому у відповідь сказали:
– Авраам – наш батько.
Каже їм Ісус:
– Якби ви були дітьми Авраама, чинили б діла Авраама. 40. Та ось тепер хочете вбити мене, чоловіка, який вам сказав правду, яку він чув від Бога. Так Авраам не робив. 41. Ви чините діла батька вашого.
Ті йому кажуть:
– Ми не народились з чужоложства; один у нас Отець – Бог.
42. Ісус сказав їм:
– Якби Бог був Отець ваш, ви б мене любили, бо я від Бога вийшов і прийшов.
Правда нерідко звучить гостро. Євреї не хотіли прийняти слова Ісуса, бо перед його очима вони не могли нічого втаїти.
Нам дуже зручно одягати маски, показувати свої ті чи інші риси, при тому дещо – приховати. Господь є світлом, яке просвітлює. Приймаючи Боже слово, ми вже не можемо бути лукавими, егоїстами. Ми не можемо погоджуватися на такі “рідні” маленькі гріхи, в’язнями яких ми стали.
Господь бачить нас без прикрас, від Його очей не заховається жодна дія чи думка. Дозвольмо Богові зробити нас вільними, відкриймо Йому своє серце.
