До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.
1. Браття, благаю вас я, Господній в’язень, поводитися достойно покликання, яким вас покликано, 2. в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові, 3. стараючися зберігати єдність духа у зв’язку миру. 4. Одне тіло, один дух, як і ви були покликані в одній надії вашого покликання. 5. Один Господь, одна віра, одне хрищення! 6. Один Бог і Отець усіх, що над усіма і через усіх, і в усіх.
Від Луки святого Євангелія читáння.
25. Одного разу законник якийсь приступив до Ісуса, щоб його випробувати й каже:
– Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?
26. Ісус мовив до нього:
– В законі що написано? Як там читаєш?
27. Озвався той і каже:
– Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.
28. – Відповів єси добре; – сказав йому, – роби це й будеш жити.
29. Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса:
– Хто мій ближній?
30. Ісус мовив, кажучи:
Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й попав розбійникам у руки, що його обдерли й побили тяжко, і пішли геть, зоставивши його півмертвого. 31. Припадково ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його, минув і пішов далі. 32. Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього і пройшов мимо. 33. Але один самарянин, що був у дорозі, надійшов на нього і, побачивши його, змилосердився. 34. Приступив він до нього, перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на свою скотину, привів до заїзду й доглянув його. 35. На другий день він вийняв два динарії, дав їх господареві й мовив: доглядай його, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли вернуся.
36. Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що попав розбійникам у руки?
37. Він відповів:
– Той, хто вчинив над ним милосердя.
Тоді Ісус сказав до нього:
– Іди і роби ти так само.
Еф. 4, 1-6. «Терплячи один одного в любові»
Ми завжди прагнемо, щоб змінилися ми, все для цього робимо. Також очікуємо, щоб змінилися інші, навіть стараємося їх змінювати, якось їм допомагати, впливати, але часто це не дає якихось результатів. Інші так само прагнуть змінити нас, нам у чомусь допомогти, і також їм це не одразу вдається. Тому апостол вказує на цю площину стосунків – терпіти одне одного в любові, терпеливо прийняти одне одного.
Це дуже важливо для наших стосунків, бо ж Господь довготерпеливий і «довго терпить» всіх нас. Господь не кидає одразу з неба каміння чи громи, коли ми чинимо якісь неправильні кроки, або ж робимо якісь гріхи. Він любить нас і очікує нашої зміни. Так само і ми повинні наслідувати Господа у наших стосунках – любов’ю покривати гріхи одні до одних, терпеливо приймати одне одного, бо кожен із нас потребує часу, щоби змінитися, наблизитись до Господа.
«Бог полюбив нас, коли ми були ще грішниками», відтак стараймося приймати і любити своїх ближніх, попри їхні недосконалості!
Владика Венедикт Алексійчук
