Святе Письмо з розважанням на 14 січня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 27 січня
  • Святе Письмо з розважанням на 26 січня
  • Святе Письмо з розважанням на 25 січня
        • Святе Письмо з розважанням на 14 січня

          До Колосян послання святого апостола Павла читáння.

          Кол. 254 зач.; 2, 8-12.

          8. Браття, вважайте, щоб ніхто не звів вас підступно філософією та пустим обманом, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом.

          9. У ньому бо живе вся повнота Божества тілесно, і ви причасні тій його повноті. 10. Він бо голова всякого начала і власти. 11. У ньому ви були обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло обрізанням Христовим. 12. Поховані разом з ним у хрищенні, ви разом з ним також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив його з мертвих.

          До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.

          Євр. 318 зач.; 7, 26 – 8, 2.

          26. Браття, такого нам годилось мати первосвященика: святого, невинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес, 27. який не має потреби, як ті первосвященики, щодня приносити жертви перше за власні гріхи і потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву. 28. Закон бо настановляє первосвящениками людей, підлеглих немочі, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, досконалого навіки.

          1. Головне ж з того, що ми сказали: ми маємо такого первосвященика, який возсів на небі по правиці престола Величчя, 2. служителя святині і справжнього на мету, що Господь спорудив, не чоловік.

          Від Луки святого Євангелія читáння.

          Лк. 6 зач. 2, 20-21; 40-52.

          20. В той час пастухи вернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так як їм було сказано.

          21. Як сповнилось вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус, ім’я, що дав був ангел, перше ніж воно зачалося в лоні.

          40. Хлоп’я ж росло й міцніло, повне мудрости, і Божа благодать була на ньому.

          41. Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. 42. І як йому було дванадцять років, вони пішли за звичаєм на свято. 43. Коли минули ті дні й вони верталися, хлопчина Ісус зостався в Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. 44. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги і тоді почали його шукати між родичами та знайомими, 45. та, не найшовши, вернулися в Єрусалим, щоб там його шукати. 46. Через три дні найшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і питав їх. 47. Усі ті, що його слухали, дивувалися його розумові й відповідям. 48. Побачивши його, вони були здивовані, і його мати сказала йому:

          – Дитино, чому ти так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.

          49. Він відповів їм:

          – Чого ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?

          50. Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.

          51. І він пішов з ними, й вернувсь у Назарет, і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. 52. Ісус же зростав мудрістю, літами і ласкою в Бога та в людей.

          Від Луки святого Євангелія читáння.

          Лк. 24 зач. 6, 17-23.

          17. В той час став Ісус на рівнім місці; була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли слухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.

          20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати:

          Блаженні вбогі,

          бо ваше царство Боже.

          21. Блаженні голодні нині,

          бо ви насититеся.

          Блаженні, що плачете нині,

          бо будете сміятись.

          22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть як безчесне ваше ім’я Сина чоловічого ради. 23. Радійте того дня й веселіться, бо ваша нагорода велика на небі.


          Луки 6, 20-21: “Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже. Блаженні голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись”

          Бувають періоди в житті, коли єдина думка, яка нутрує в голові: де вже завершення цього всього? Скільки ще можна? Я вже більше не витримаю! І так день за днем проходить в очікуванні завершення цього жаху, який перевертає все наше, до того укладене якось, життя.

          Так, це справді складно!

          Та чи дивилися ви на цей час випробувань, як на час для власного зростання? Як на можливість вийти іншими і все ж змінитися, знайти інше русло, в яке скеруєте своє щодення?

          Час болю, як і час радості та щастя, повинен спонукати нас шукати себе в Бозі та Бога в собі. Пізнавати Його краще. Знайомитися з Ним, коли Він веде крізь випробування, і коли Він радіє з нами. Спробуйте пізнавати, вбачати дію Господа і ви відкриєте значно глибші сенси, аніж “перебути”, “перечекати”, “витримати”.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 27 січня
        • Святе Письмо з розважанням на 26 січня
        • Святе Письмо з розважанням на 25 січня
          • Оціни

            [rating-system-posts]