До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.
Євр. 334 зач.; 13, 7-16.
7. Браття, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки.
9. Не дайте себе звести різними та чужими науками; воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що їх тримались. 10. У нас є жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. 11. Бо м’ясо тих звірят, кров яких первосвященик вносив у святиню за гріхи, палиться за табором. 12. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною кров’ю, страждав поза містом. 13. Вийдімо, отже, до нього поза табір, несучи наругу його, 14. бо ми не маємо тут постійного міста, але майбутнього шукаємо. 15. За його посередництвом приносімо завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. 16. Добродійства та взаємної щедроти не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.
Алилуя (г. 4): Ісповідять небеса чуда Твої, Господи, і істину Твою в церкві святих (Пс.88,6).
Стих: Бог, прославлюваний на раді святих, великий і страшний є над усіма, що довкола Нього (Пс. 88,8 ).
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 11 зач. 5, 14-19.
Сказав Господь своїм учням:
14. Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. 15. І не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. 16. Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі.
17. Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити. 18. Істинно бо кажу вам: доки мине небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться.
19. Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у царстві небеснім. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у царстві небеснім.
Євреїв 13, 8-9: “Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки. Не дайте себе звести різними та чужими науками”
Зараз дуже модно шукати гармонію, занурюватися в себе, намагатися осягнути якісь глибокі смисли в простоті життя… І все це подається, як відкриття чогось нового, особливого, чогось такого, що людство пізнає лише тепер.
Дивно… Бо насправді про глибину духовності, про науку жити за принципами, які наповнять життя чистотою, щастям і любов’ю, вчить християнтсво. І чого бракує, що б це пізнати, то хіба бажання заглибитися в нього, вивчати і пізнавати щось далі поза завченими тезами і фразами.
