Діянь святих апостолів читáння.
Ді. 1 зач.; 1, 1-8.
1. Першу книгу я написав, Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку 2. аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких вибрав. 3. Він показував їм себе також у численних доказах живим після своїх страстей, являючись їм сорок день і розповідаючи про царство Боже. 4. І коли був разом з ними за столом, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, яку ви від мене чули; 5. бо Іван христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Духом Святим.
6. Отож, зійшовшися, вони питали його:
– Господи, чи цього часу відбудуєш царство Ізраїля?
7. Він відповів їм:
– Не ваша справа знати час і пору, що Отець призначив у своїй владі. 8. Та ви приймете силу Духа Святого, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії і аж по край землі.
Алилуя (г. 4): Ти, воскресши, помилуєш Сіона (Пс. 101,14).
Стих: Господь з неба на землю споглянув (Пс. 101,20).
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Йо. 1 зач. 1, 1-17.
1. Споконвіку було Слово,
і з Богом було Слово,
і Слово було Бог.
2. З Богом воно було споконвіку.
3. Ним постало все,
і ніщо, що постало, не постало без нього.
4. У ньому було життя,
і життя було світло людей.
5. Світло світить у темряві,
і не пойняла його темрява.
6. Був чоловік, посланий Богом, якому ім’я Іван. 7. Прийшов він свідком, щоб свідчити про світло, щоб усі через нього увірували. 8. Не був він світло, був лише, щоб свідчити про світло. 9. То було справжнє світло, що просвічує кожну людину. Воно прийшло у цей світ.
10. Було у світі,
і світ постав через нього,
і світ не пізнав його.
11. Прийшло до своїх,
і свої його не прийняли.
12. Котрі ж його прийняли, тим дало змогу дітьми Божими стати, тим, що вірують в ім’я його; 13. які не з крови, ні з тілесного бажання, ні з волі людської, але від Бога народилися.
14. І Слово стало тілом,
і оселилося між нами,
і ми бачили його славу
– славу Єдинородного від Отця,
повного благодаті та істини.
15. Іван свідчить про нього і проголошує, кажучи: «Ось той, про кого я говорив: той, що йде за мною, існував передо мною, був раніш за мене».
16. З його повноти ми всі прийняли
– благодать за благодать.
17. Закон був даний Мойсеєм,
благодать же та істина прийшла через Ісуса Христа.
Замість Достойно, приспів: Ангел сповіщав Благодатній: Чистая Діво, радуйся. I знову кажу: Радуйся. Твій Син воскрес тридневний із гробу, і мертвих воздвигнув Він. Люди, веселіться.
І ірмос (г. 1): Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на Тобі возсіяла. Радій нині й веселися, Сіоне. А Ти, Чистая, красуйся, Богородице, востанням рождення Твого.
СВІТЛИЙ ПРАЗНИК ПАСХИ
“Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав,
і тим, що в гробах, життя дарував”
(Тропар Пасхи).
З усіх великих празників нашого церковного року найбільш давній, урочистий і радісний — це світлий празник Христового Воскресення. Він, як сказано в ірмосі 8 пісні пасхального канону утрені: “Цар і Господь, празників празник і торжество торжеств”.
Святі Отці Церкви особливо підкреслюють значення і велич цього празника. “Пасха в нас, — каже святий Григорій Богослов у своєму пасхальному слові, — це празників празник і торжество торжеств, яке настільки перевищує всі инші торжества, не тільки людські, але і Христові, що в його честь відбуваються, наскільки сонце перевищує звізди”. А святий Йоан Золотоустий у проповіді на Пасху так звеличує Христове Воскресення: “Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога? Воскрес Христос і ти провалився. Воскрес Христос і впали демони. Воскрес Христос і радіють ангели. Воскрес Христос і життя панує. Воскрес Христос і нема ні одного мерця в гробі, бо Христос воскрес із мертвих і став первістком померлих”.
Тож у світлому й радісному дні Христового Воскресення свята Церква закликає небо й землю до святої Божої радости: “Хай небеса достойно веселяться, хай радіє земля, хай празнує увесь світ видимий і невидимий, бо Христос устав, радість вічна” (Тропар 1 пісні канона).
Щоб краще зрозуміти велич, значення і дух празника Пасхи, погляньмо на його історію, богослуження і значення для нас.
