Святе Письмо з розважанням на 21 травня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 30 листопада
  • Святе Письмо з розважанням на 29 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 21 травня

          Діянь святих апостолів читáння.

          Ряд: Ді. 29 зач.; 12, 1-11.

          1. В тих днях цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви. 2. Він убив мечем Якова, брата Іванового. 3. Побачивши, що це подобалося юдеям, він завзявся також схопити Петра. То були дні Опрісноків. 4. Схопивши його, він посадив його у в’язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пассі. 5. І стерегли Петра у в’язниці, а Церква молилася ввесь час Богові за нього.

          6. Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий у два ланцюги, спав тієї ночі між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в’язницю. 7. Нараз з’явився ангел Господній, і у в’язниці засяяло світло. Він, вдаривши злегка Петра у бік, збудив його, кажучи:

          – Вставай чимскорше!

          І ланцюги впали з рук у нього.

          8. – Підпережися і надінь свої сандали.

          Він зробив так. Знову сказав до нього:

          – Накинь на себе плащ і йди за мною.

          9. Вийшов Петро й ішов за ним; не знав, чи то правда, що робив ангел; думав, що видіння бачить. 10. Минули вони першу варту й другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, і ангел нараз відступив від нього.

          11. Тоді Петро, опам’ятавшись, мовив:

          – Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого й вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого так ждав юдейський народ.

          Першого соборного послання Іванового читáння.

          Ап.: 1 Йо. 68 зач.; 1, 1-7.

          1. Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, – 2. а життя об’явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, – 3. що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. Наша ж спільність з Отцем і з його Сином, Ісусом Христом. 4. І це ми вам пишемо, щоб радість була повна.

          5. Ось та вістка, що ми від нього чули й повідаємо вам: Бог – світло, і ніякої у ньому темряви немає. 6. Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, але ходимо в темряві, ми говоримо неправду й не чинимо правди.

          7. Коли ж ходимо у світлі, як він сам – у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха.

          Від Йоана святого Євангелія читáння.

          Ряд: Йо. 31 зач. 8, 31-42.

          31. Сказав Господь до тих юдеїв, які увірували в нього:

          – Коли ви пробуватимете в моїм слові, справді будете учнями моїми; 32. і ви пізнаєте правду, і правда визволить вас.

          33. Вони йому відповіли:

          – Ми потомки Авраама й не були ніколи невольниками ні в кого. Як же ти говориш: будете визволені?

          34. Ісус відповів їм:

          – Істинно, істинно кажу вам: кожен, хто чинить гріх – гріха невольник! 35. Невольник не пробував в домі повіки; син пробував повіки. 36. Отже, як Син вас визволить, справді будете вільні. 37. Знаю, що ви потомки Авраама, одначе хочете мене вбити, бо моє слово не має місця у вашому серці. 38. Я говорю те, що бачив в Отця мого, а ви робите те, що чули від батька вашого.

          39. Ті йому у відповідь сказали:

          – Авраам – наш батько.

          Каже їм Ісус:

          – Якби ви були дітьми Авраама, чинили б діла Авраама. 40. Та ось тепер хочете вбити мене, чоловіка, який вам сказав правду, яку він чув від Бога. Так Авраам не робив. 41. Ви чините діла батька вашого.

          Ті йому кажуть:

          – Ми не народились з чужоложства; один у нас Отець – Бог.

          42. Ісус сказав їм:

          – Якби Бог був Отець ваш, ви б мене любили, бо я від Бога вийшов і прийшов.

          Від Йоана святого Євангелія читáння.

          Ап: Йо. 61 зач. 19, 25-27; 21, 24-25.

          25. В той час при хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері:

          – Жено, ось син твій.

          27. Потім каже до учня:

          – Ось мати твоя.

          І від тієї хвилини учень узяв її до себе.

          24. Це той учень, який те свідчить і який написав те і знаємо, що його свідчення правдиве. 25. Є ще й багато іншого, що зробив Ісус, та якби воно було записане кожне зокрема, гадаю, що й самий світ не вмістив би написаних книг.


          Йоана 8, 31: “Слово життя, – а життя об’явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звістуємо вам життя вічне”

          Як можемо спілкуватися з невидимим Богом? Через слово. Через Святе Письмо, залишене нам для того, щоб пам’ятали – Він завжди нас супроводить. І через нашу молитву – якою свідчимо, що Він для нас важливий.

          Промовляючи молитву, ми найперше концентруємо всі наші емоції, все, що відчуваємо, переживаємо. І з цим йдемо до Бога. Хочемо, щоб через сказане Він зрозумів нашу неміч, наші сподівання, надію.

          Читаючи рядки Святої Книги, черпаємо для себе певність – він із Нами. Він знає всі наші дороги і провадить по них.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 30 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 29 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.