Діянь святих апостолів читáння.
Ряд.: Ді. 42 зач.; 19, 1-8.
1. В тих днях, як Аполлос був у Коринті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, найшовши там деяких учнів, 2. спитав їх:
– Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?
Ті йому відповіли:
– Ми й не чули, що є Святий Дух.
3. І він спитав:
– Яким хрищенням ви христились?
Ті відповіли:
– Хрищенням Івана.
4. Тоді Павло промовив:
– Іван христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса.
5. Почувши це, вони христились в ім’я Господа Ісуса. 6. Як Павло поклав на них руки, Дух Святий зійшов на них, і вони почали говорити мовами і пророкувати. 7. Було ж їх усього яких дванадцять чоловіків.
8. Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, змагаючися й переконуючи про царство Боже.
Діянь святих апостолів читáння.
Свв.: Ді. 49 зач.; 26, 1-5; 12-20
1. В тих днях Аґриппа сказав Павлові:
– Дозволяється тобі про себе говорити.
Тоді Павло, простягши руку, почав свою оборону:
2. – Царю Аґриппо! Вважаю себе щасливим, що сьогодні маю виправдатись перед тобою від усього того, в чому юдеї мене винуватять, 3. особливо ж тому, що знаєш усі звичаї юдейські та їхні спірні питання. Тому я прошу вислухати мене терпеливо. 4. Яке моє життя було змалку, як воно пройшло між моїм народом і в Єрусалимі, знають усі юдеї. 5. Вони здавна мене знають, коли б хотіли свідчити, що я жив за найстрогішою сектою нашої віри – фарисеєм.
12. Отак, ідучи в Дамаск з уповноваженням та дорученням первосвящеників, 13. у дорозі опівдні, царю, я побачив з неба світло понад сяйво сонця, що осяяло навкруги мене й тих, що йшли зо мною. 14. Усі ми попадали на землю, і я почув голос, що говорив до мене єврейською мовою: «Савле, Савле! Чого ти мене гониш? Трудно тобі проти рожна бити ногою». 15. Я ж озвався: « Господи, хто ти?» Господь сказав: «Я Ісус, якого ти гониш. 16. Встань, отже, підведись на ноги! На те бо я тобі явився, щоб вибрати тебе слугою і свідком видіння, в якому ти мене бачив, і тих, в яких тобі явлюся. 17. Я визволю тебе від народу та від поган, до яких я тебе посилаю, 18. щоб їм відкрити очі, щоб вони відвернулися від темряви до світла і від влади сатани до Бога та щоб вірою в мене одержали відпущення гріхів і насліддя між освяченими».
19. Тому, царю Аґриппо, я не спротивився небесному видінню, 20. а, навпаки, я почав проповідувати спочатку тим, що в Дамаску, а потім тим, що в Єрусалимі і по всім краю Юдейськім, і також поганам, щоб покаялись і навернулися до Бога й доказали вчинками своє покаяння.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Ряд.: Йо. 47 зач. 14, 1-11.
Сказав Господь своїм учням:
1. Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, і в мене віруйте. 2. В домі Отця мого осель багато. Коли б не так, я б сказав вам, бо я йду приготовити вам місце. 3. І коли відійду й приготую вам місце, вернуся й вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я. 4. Куди я йду, дорогу знаєте.
5. Каже до нього Тома:
– Господи, не знаємо, куди ти йдеш, і як нам дорогу знати?
6. Ісус йому сказав:
– Я – дорога, істина і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. 7. Якби ви мене знали, і Отця мого знали б. Віднині знаєте його й бачили його.
8. Филип каже йому:
– Господи, покажи нам Отця, і доволі буде нам.
9. Мовить Ісус до нього:
– Стільки часу я з вами, і ти мене не знаєш, Филипе? Хто бачить мене, той бачить Отця. Як же ти говориш: покажи нам Отця? 10. Невже не віруєш, що я в Отці і Отець у мені? Слова, які говорю до вас, не від себе говорю. 11. Отець, який у мені пробуває, він творить діла. Віруйте мені, що я в Отці і Отець у мені; коли ж ні, через самі діла віруйте.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Свв.: Йо. 35 зач. 10, 1-9.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
1. Істинно, істинно кажу вам: хто входить в овечу кошару не ворітьми, а влізає деінде, той – злодій і розбійник. 2. Хто ж увіходить ворітьми, той – пастир овець. 3. Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і він кличе своїх овець по імени й виводить їх. 4. Коли виведе свої вівці, іде поперед них, і вівці йдуть слідом за ним, бо знають його голос. 5. За чужим вони не підуть, втечуть від нього, бо не знають голосу чужих.
6. Сказав їм Ісус цю притчу, та вони не зрозуміли, що він казав їм.
7. Тому Ісус іще раз промовив до них:
– Істинно, істинно кажу вам: я – для овець ворота. 8. Усі, скільки б їх не було прийшло передо мною, – злодії і розбійники, і вівці не слухали їх. 9. Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько.
Йоана 10, 9: “Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться”.
Думали колись про те, що саме для вас найважливіше у вірі? Чого шукаєте в Бозі? Які дороги обираєте, щоб прийти до Нього? З чим найчастіше звертаєтеся в молитвах?
А що для вас означає спасіння? І чи готові ділитися власним розумінням Господа і Його законів із іншими, але так, щоб їм стало справді цікаво пізнавати Христову віру?
Насправді, запитань завжди буде безліч. І відповіді, хоча й матимуть схожий кінцевий результат, все ж кожен вкладе туди щось власне і дуже глибоке.
Ісус Христос нам окреслив дорогу, якою зможемо досягти порятунку. Якими ж стежками до нього йдемо?