До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Рим. 96 зач.; 8, 2-13.
2. Браття, закон духа, життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти. 3. Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом, Бог, пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі, 4. щоб оправдання закону здійснилося на нас, що ходимо не за тілом, а за духом. 5. Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом – про духовне. 6. Бо думка тіла – смерть, а думка духа – життя й мир; 7. тому то думка тіла ворожа Богові, бо не кориться законові Божому, та й не може. 8. Тілесні не можуть подобатись Богові.
9. Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хто Духа Христа не має, той йому не належить. 10. Але як Христос у вас, то тіло мертве гріхом, дух же живий праведністю. 11. І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас. 12. Тому, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити. 13. Бо коли живете за тілом, помрете; як же ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 36 зач. 10, 16-22.
Сказав Господь своїм учням:
16. Оце я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки.
17. Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах. 18. Волочитимуть вас і до правителів, і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами. 19. І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити; вам буде дано на той час, що маєте говорити; 20. не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме.
21. Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати. 22. Вас ненавидітимуть усі за моє ім’я, але хто витримає до кінця, той спасеться.
Римлян 8, 2: “Закон духа, життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерті”.
Знаєте, що найскладніше? Вміти не просто відділяти щоденне, земне від того, що пов’язує нас із Богом. А навчитися поєднати це і розвивати саме те, що дароване Господом, а не те, що здобули в своєму матеріальному житті.
Адже кожен прагне облаштувати свій побут так, щоб було комфортно, забезпечити себе і своїх близьких, щоб не відчувати нужди. Але в цій потребі насититися матеріально, розтрачаємо те, що має правдиву ціну – нашу духовність.
Стараймося крок за кроком, краплина за краплиною збільшувати свою віру, помножувати свою любов, збільшувати місце присутності Бога в нашому житті. І не забуваймо ділитися цим зі своїми ближніми, з тими, кого Господь приводить до нас, із ким перетинаються наші стежки.