До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
1 Кор. 129 зач.; 3, 18-23.
18. Браття, нехай ніхто себе не зводить. Як кому з вас здається, що він мудрий у цьому віці, хай дурним стане, щоб зробитися мудрим, 19. бо мудрість цього світу – глупота в Бога. Написано бо: Він ловить мудрих їхніми хитрощами; 20. і ще:
Господь знає думки мудрих,
що вони марні.
21. Тому нехай ніхто не покладає своєї хвали в людях; усе бо ваше: 22. чи то Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє – усе ваше, 23. ви ж Христові, а Христос Божий.
Алилуя (г. 1): Ісповідять небеса чуда твої, Господи, і істину твою в церкві святих (Пс. 88,6).
Стих: Бог прославлюваний на раді святих (Пс. 88,8).
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 54 зач. 13, 36-43.
36. В той час, коли Ісус прийшов додому, підійшли до нього його учні й кажуть:
– Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.
37. Він у відповідь сказав їм:
– Той, хто сіє добре зерно – це Син чоловічий; 38. поле – це світ; добро зерно – це сини царства; кукіль – це сини лукавого; 39. ворог, що його посіяв – це диявол; 40. жнива – це кінець світу; женці – це ангели. Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу: 41. Син чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня, 42. і кинуть їх до вогненної ночі: там буде плач і скрегіт зубів. 43. І тоді праведні засяють, як сонце, в царстві Отця свого.
Хто має вуха, нехай слухає.
—-
1 Кр. 3, 18-23. «Мудрість цього світу – глупота в Бога»
Коли поглянути на цей світ, то багато людей хочуть почуватися і виглядати важливими й мудрими. Також зустрічаємо багато справді мудрих і досвідчених людей, які нам допомагають чи порадами, чи знаннями. Але однаково, на кого б ми не поглянули, то побачимо, що їхнє знання чи мудрість – обмежені. І не тільки обмежені, а й суб’єктивні, бо часто дуже мудрі люди не можуть знайти між собою порозуміння, тому що бачать ту чи ту проблему з різних перспектив і різного розуміння.
Тому апостол каже, що саме ця людська мудрість – глупота в Бога, бо всі ми бачимо по-своєму, дивимось на світ зі свого вікна, зі своєї перспективи. І лише коли ми наближаємось до Бога, живемо молитовним життям, духовним життям, все більше здобуваємо ту мудрість, яка може бачити світ з різних боків, тобто Божими очима. (Вл. Венедикт Алексійчук)
