До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
1 Кор. 130 зач.; 4, 5-8.
5. Браття, не судіть нічого передчасно, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога.
6. У всьому, що я сказав, брати, я на собі й на Аполлосі дав вам приклад на вашу користь, щоб ви від нас навчилися, як «Нічого понад те, що написано»; щоб ви одним не неслись гордо проти іншого. 7. Хто бо тебе підносить? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, чому хвалишся, неначе б не одержав? 8. Ви вже наситилися! Без нас царюєте! Коли б то вже царювали, щоб і ми разом з вами царювали!
Алилуя (г. 1): Пом’яни сонм твій, що його придбав Ти іздавна (Пс. 73,2).
Стих: Бог же – цар наш перше віку, вчинив спасення посеред землі (Пс. 73,12).
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 55 зач. 13, 44-54.
Сказав Господь притчу оцю:
44. Царство небесне подібне до скарбу, схованого в полі, що чоловік, найшовши, ховає і, радіючи тим, іде й продає все, що має, і купує те поле.
45. Царство небесне іще подібне до купця, що шукає добрих перел. 46. Найшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
47. Подібне також царство небесне до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини. 48. Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, сівши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.
49. Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і відділять злих від праведних 50. і кинуть їх до вогненної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
51. – Чи ви це все зрозуміли?
– Так – йому відповіли.
52. Тоді сказав їм:
Ось чому кожний книжник, навчений про царство небесне, подібний до господаря, який виймає зі свого скарбу нове і старе.
53. Як же Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти. 54. Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі.
т. 13, 44-54. «Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел. Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її».
Знаючи право і закон, за яким жили до і за часів Ісуса, можемо зрозуміти цю притчу дуже добре. Тоді якщо хтось знаходив щось на землі іншого, то мусив віддати тому, чия була земля. Тому зрозуміло, що цей євангельський купець, знайшовши перлину, хоче купити всю землю, бо перлина вартує набагато більше, ніж сама земля.
Цим прикладом Господь показує, наскільки вартісне життя з Богом, наскільки цінне Небесне Царство. На прикладі святих бачимо, що вони продавали все, що мали, тобто нічого не шукали в цьому житті, бо добре зрозуміли для себе цінність вічного життя. Адже будь-які посади, здобутки, які будуть тривати декілька років чи навіть декілька десятків років, не можуть гарантувати нам вічного щастя.
Чому ми чинимо гріхи? Чому нам бракує ревності, якої не бракувало апостолам і першим християнам? Бо ми не усвідомлюємо, яку перлину приготував нам Господь, що нам приготовано бути учасниками вічного життя. Лише коли усвідомимо, що приготував нам Бог, учасниками чого маємо бути, лише тоді настане глибока й велика переміна нашого життя. Тож нічим не будемо занадто дуже перейматись і ні про що не будемо через мірно дбати, але найперше будемо шукати Господа, його Царства і життя вічного! (Вл. Венедикт Алексійчук)
