До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
Ряд.: 1 Кор. 138 зач.; 7, 24-35.
24. Браття, хай кожний лишиться перед Богом у стані, в якому був покликаний.
25. Щождо дівиць, я наказу Господнього не маю, але даю мою пораду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір’я. 26. Гадаю, отже, що за теперішніми клопотами воно добре, тобто що людині добре так бути. 27. Зв’язався єси з жінкою? Не шукай розв’язатись. Розв’язаний від жінки? Не шукай жінки. 28. Однак, коли оженився, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, такі зазнають тілесного горя, мені ж вас жалко.
29. Ось що, брати, кажу: Час короткий. Хай, отже, ті, що мають жінок, живуть, немов би не мали, 30. і ті, що плачуть, немов би не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не набували, 31. і ті, що користуються цим світом, немов би не користувались, проходить бо видимий світ цей.
32. Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві; 33. а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці, і він розділений. 34. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові. 35. Кажу вам це на вашу користь, не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.
До Галатів послання святого апостола Павла читáння.
Святого: Гал. 200 зач.; 1, 11-19.
11. Браття, сповіщаю вас, що Євангеліє, яке я вам проповідував, не від людей; 12. бож я його не прийняв, ні навчився від людини, а через об’явлення Ісуса Христа.
13. Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я жорстоко гонив Божу Церкву та руйнував її. 14. Я визначався серед багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків. 15. Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю, зволив 16. об’явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, я негайно, ні з ким не радившись, 17. не пішов у Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, але пішов в Арабію і потім знову вернувся в Дамаск.
18. Три роки після того пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і пробув у нього п’ятнадцять день. 19. Іншого ж з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Ряд.: Мт. 61 зач. 15, 12-21.
12. Того часу приступили до Ісуса учні й кажуть йому:
– Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?
13. Ісус озвався:
– Кожна рослина, яку не посадив мій Отець небесний, буде вирвана з корінням. 14. Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.
15. Тоді Петро заговорив до нього й каже:
– З’ясуй нам ту притчу.
16. Він відповів:
– То ви також без розуму ще й досі? 17. Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить? 18. А те, що з уст виходить, іде з серця і сквернить людину; 19. із серця бо виходять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства. 20. Це сквернить людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.
21. Ісус вийшов звідти й пішов в сторони тирські та сидонські.
Святого: Євангеліє: Йо. 35 зач. 9, 39 – 10, 9.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
39. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
– Я прийшов у цей світ на суд: щоб ті, що не бачать, бачили, і ті, що бачать, сліпими стали.
40. Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому:
– Невже й ми сліпі?
Ісус їм сказав:
– Якби ви були сліпими, гріха б не мали; але тому що кажете: ми бачимо – гріх ваш зостається.
1. Істинно, істинно кажу вам: хто входить в овечу кошару не ворітьми, а влізає деінде, той – злодій і розбійник. 2. Хто ж увіходить ворітьми, той – пастир овець. 3. Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і він кличе своїх овець по імени й виводить їх. 4. Коли виведе свої вівці, іде поперед них, і вівці йдуть слідом за ним, бо знають його голос. 5. За чужим вони не підуть, втечуть від нього, бо не знають голосу чужих.
6. Сказав їм Ісус цю притчу, та вони не зрозуміли, що він казав їм.
7. Тому Ісус іще раз промовив до них:
– Істинно, істинно кажу вам: я – для овець ворота. 8. Усі, скільки б їх не було прийшло передо мною, – злодії і розбійники, і вівці не слухали їх. 9. Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько.
Святителям
Євангеліє: Йо. 35 зач. 10, 1-9.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
1. Істинно, істинно кажу вам: хто входить в овечу кошару не ворітьми, а влізає деінде, той – злодій і розбійник. 2. Хто ж увіходить ворітьми, той – пастир овець. 3. Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і він кличе своїх овець по імени й виводить їх. 4. Коли виведе свої вівці, іде поперед них, і вівці йдуть слідом за ним, бо знають його голос. 5. За чужим вони не підуть, втечуть від нього, бо не знають голосу чужих.
6. Сказав їм Ісус цю притчу, та вони не зрозуміли, що він казав їм.
7. Тому Ісус іще раз промовив до них:
– Істинно, істинно кажу вам: я – для овець ворота. 8. Усі, скільки б їх не було прийшло передо мною, – злодії і розбійники, і вівці не слухали їх. 9. Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько.
Мт. 15, 12-21. «Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих!»
У житті бувають різні ситуації. Інколи стрімкі повороти долі заводять нас у таку гущавину різноманітних подій, проблем, переживань, що самі дивуємося, як таке могло трапитися. Ніби йшли навпомацки і раптом прозріли, а дороги назад чи виходу не бачимо.
Та, якщо пам’ятати, що по життєвій дорозі нас проводить Господь, прикриваючи від усіляких, непідсильних нам викликів, допомагає знаходити в собі сили, щоб долати те, що нас тривожить, то нам не буде страшна духовна сліпота. Тому на цьому шляху важливо не йти наосліп, а постійно дивитися на те, що щоденно нам дарує Бог, вчитися постійно спілкуватися з Ним, щоб розуміти, що говорить нам.
