До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Рим. 113 зач.; 14, 6-9.
6. Браття, хто вважає на дні, ради Господа на них вважає; і хто їсть, ради Господа їсть, бож дякує Богові; і хто не їсть, ради Господа не їсть і дякує Богові. 7. Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе; 8. бо коли живемо, для Господа живемо і коли вмираємо, для Господа вмираємо. Отож чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні. 9. На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 64 зач. 15, 32-39.
32. В той час покликав Ісус своїх учнів і сказав їм:
– Жаль мені цих людей, бо ось уже три дні, як вони зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь в дорозі. 33. Кажуть до нього учні:
– Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?
34. Ісус спитав їх:
– Скільки у вас хлібів?
– Сім, – кажуть, – і кілька риб.
35. Тоді він велів людям сісти на землю, 36. взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, розламав і став давати учням, а ті людям. 37. Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів. 38. Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.
39. І відпустивши народ, Ісус сів до човна, і прибув у сторони Магадану.
Матея 15,36: “Взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, розламав і став давати учням, а ті людям”.
Чудо множення хлібів і риби розповідає нам не тільки про могутність Сина Божого, а й про те, що Він, маючи абсолютну силу і владу, був по-особливому людяним.
Його дбайливість про людей, які, слухаючи проповіді, навіть не могли уявити, Хто перед ними, засвідчує, що яким би не був твій соціальний статус, твоя влада, ти не можеш забувати про своїх ближніх. Зважте, Ісус подбав не лише про духовну поживу, а й про те, щоб втомлені і зголоднілі люди не відчули дискомфооту.
Так і в нашому житті, знаходячи поживу для свого духа, ми матимемо все необхідне, щоб не відчувати дискомфорту. Адже усвідомлення того, що має правдиву цінність, дає нам змогу розуміти, що для нашого щастя насправді не потрібні якісь безмірні багатства, а лише вміння насолоджуватися всім тим, що маємо щодня.