ВОРОХОБНЯ ПОГАН ПРОТИ БОГА 1-6; МЕСІЯ ЦАР НАРОДІВ 7-12
- Чого метушаться народи, і люди задумують марне?
- Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника:
- “Порвімо їхні кайдани, скиньмо із себе їхню кормигу!”
- Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує.
- Тоді то до них говорить у своїм гніві, в своїм обуренні їх бентежить:
- “Адже то я настановив мого царя над Сіоном, горою святою моєю!”
- Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні.
- Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість.
- Ти розторощиш їх жезлом залізним, немов посуд ганчаря, розіб’єш їх.”
- Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею.
- Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні.
- Цілуйте його ноги, щоб він не розгнівався й не загинули ви в дорозі, коли зненацька запалає гнів його. Блаженні всі, що покладаються на нього.
—-
Якою всесильною не уявляла б себе людина – лише Бог має всеосяжну владу. Яким би підступним не був наш ворог, Бог з нами, бо ми надіємось на Нього.
Надіятись на Господа – найсильніша та найнадійніша зброя. Бо коли з нами Бог, то хто проти нас?
