Святе Письмо з розважаннями на 14 березня

14. (13) БЕЗБОЖНІ ЛЮДИ

1. Провідникові хору. Давида.Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!” Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.
2. Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.
3. Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.
4. Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,
5. тим і дрижатимуть від страху, бо Бог – із родом справедливих.
6. Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь – його притулок.
7. Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!

Людина, яка живе без Бога – подібна до безумця. Але скільки в моєму житті Бога? Скільки часу у мене на розмови з Ним? Взагалі, які у нас стосунки?

Господь терпеливо чекає кожного, дає щоразу новий шанс усе змінити. Лише людина обирає – йти самій чи жити з Ним.

Безумний не бачить своєї обмеженості. Вважає себе всесильним. Але останнє і справедливе слово – за Господом.