30. (29) Подяка за вирятування від смерти
- Псалом. Пісня на посвяту храму. Давида.
- Вознесу тебе, о Господи, бо ти мене визволив і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною.
- Господи, Боже мій, я візвав до тебе і ти вилікував мене.
- Господи, ти вивів із Шеолу мою душу і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму.
- Співайте в псалмах Господеві, ви, його побожні, і дякуйте імені його святому!
- Бо на хвилину гнів його, ласка ж його – поки життя. Увечорі плач завітає, а вранці радість.
- У моїй певності я мовив: “Не захитаюся повіки!”
- Господи, з ласки твоєї утвердив ти мене в славі й потузі; сховав твоє обличчя, і я стривоживсь.
- До тебе, Господи, взиваю; до мого Бога я благаю:
- “Яка користь з моєї крови, з того, що в могилу зійду? Чи буде прославляти тебе порох, чи буде сповіщати твою вірність?”
- Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! Господи, прийди мені на допомогу!
- На танок перетворив ти плач мій: розперезав моє веретище й оперезав мене веселощами,
- щоб душа моя тобі псалми співала, – не мовчала. Господи, Боже мій, хвалитиму тебе повіки.
Псалом 30: «Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною!»
Ми потребуємо дрпомоги… І не лише тоді, коли передиваємо якісь труднощі чи протистоїмо викликам. Ми потребуємо допомоги особливо тоді, коли через свою слабкість відходимо від Бога, коли захаращуємо своє життя різними непотрібними справами, не знаходячи часу для того, шоб побути в тиші і послухати Його.
Просімо допомоги, коли передиваємо тривоги, коли проходимо через складні часи, та ще більше звертаймося до Бога, коли шаленіємо і поспішаємо, коли наше життя перетворюється на квест у пошуках щастя.
