До Галатів послання святого апостола Павла читáння.
Гал. 202 зач.; 2, 11-16.
11. Браття, коли Петро прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому у вічі, тому що він заслужив докір. 12. Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, почав таїтися та відлучуватися, боячись обрізаних. 13. Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством. 14. Та коли я побачив, що вони не ходять прямо за євангельською істиною, перед усіма я сказав Кифі: коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганськи, не по-юдейськи, як можеш силувати поган, щоб жили по-юдейськи?
15. Ми з роду юдеї, не грішники з поган; 16. та довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, але вірою в Ісуса Христа, ми увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ділами закону не оправдається ніхто.
Від Марка святого Євангелія читáння.
Мр. 21 зач. 5, 24-34.
24. Одного разу слідом за Ісусом ішло багато люду, що тиснувся до нього. 25. І ось одна жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу 26. й натерпілась чимало від багатьох лікарів та витратила все, що мала, а полегші ніякої не зазнала, ба й, навпаки, ще гірше їй стало, 27. почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулась його одежі. 28. Мовила бо: «Як доторкнуся до його одежі – видужаю». 29. І висохла тієї ж хвилини її кровотеча, і вона почула тілом, шо видужала від недуги. 30. Ісус, вмить почувши, що з нього вийшла сила, обернувся до народу і спитав:
– Хто доторкнувся до моєї одежі?
31. Учні його сказали йому:
– Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, і питаєш: хто мене доторкнувся?
32. І озирнувся навколо, щоб побачити ту, що так вчинила. 33. Жінка ж, налякана, тремтячи, – знала бо, що сталось з нею, – приступила, впала перед ним і оповіла всю правду. 34. Він їй сказав:
– Дочко, віра твоя спасла тебе. Іди в мирі й будь здорова від твоєї недуги.
Марка 5, 34: “Дочко, віра твоя спасла тебе”
Нам здається, що мусимо робити якісь надзвичайні справи, щоб сподобатися Богові. Вести аскетичний спосіб життя. Бути іншими, ніж усі.
Та насправді, маємо бути собою. Від невірних можемо різнитися своєю вірою і тим, щоб своїм життям не віддалитися від Господа. А для цього достатньо любити і помножувати добро.
