До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.
Еф. 232 зач.; 5, 33 – 6, 9.
33. Браття, нехай кожний з вас зокрема любить свою жінку так, як себе самого; а жінка нехай поважає чоловіка.
1. Діти, слухайте в Господі батьків ваших, бо це справедливо. 2. Шануй батька свого й матір – це перша заповідь з обітницею: 3. щоб тобі добре було і щоб ти на землі був довголітнім. 4. І ви, батьки, не досаждайте дітям вашим, але виховуйте їх у послусі й наводьте їх на розум у Господі.
5. Раби, слухайте панів цього світу зо страхом і шаною, у простоті вашого серця, як Христа, 6. працюючи не задля ока, щоб подобатися людям, але як слуги Христа, які від серця чинять волю Божу. 7. Служіть охоче, як Господеві, а не як людям, 8. знаючи, що кожен одержить нагороду від Господа за те, що зробить доброго, чи раб, чи вільний. 9. І ви, пани, чиніть їм те саме: киньте погрози і знайте, що як для них, так і для вас є Господь на небі, який не вважає на особи.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 13 зач. 4, 16-22.
16. В той час прийшов Ісус у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу і встав, щоб читати. 17. Йому подали книгу, він найшов місце, де було написано:
18. Господній Дух на мені,
бо він мене помазав.
Послав мене нести добру новину бідним,
звіщати полоненим визволення,
сліпим прозріння,
випустити пригноблених на волю,
19. оповістити рік Господнього помилування.
20. Згорнувши книгу, він віддав її слузі й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. 21. І він почав до них говорити:
– Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.
22. Всі свідчили про нього і дивувались словам ласки, які виходили з уст його, і говорили:
– Чи він не син Йосифа?
Ефесян 5, 7: «Кожен одержить нагороду від Господа за те, що зробить доброго»
Від Ісуса Христа ми отримали приклад абсолютної любові, яка не засуджує, яка терпить, яка дбає, яка співпереживає і стишує тривогу.
Любові, яка не очікує нічого взаміну.
Любові цілковито жертовної.
Любові до тих, хто її не заслуговує.
Звертаючись до людей, Бог каже, «любіть ближнього , як самого себе»… Не очікуючи, що ми зуміємо полюбити когось абсолютно, а лише в кращому випадку взоруючись на любов до себе.
І більше того, за наше добро Господь обіцяє нагороду, не сподіваючись навіть на те, що ми чинитимемо добро задля добра.
Сьогодні зупинімося на кілька хвилин у тиші і проаналізуймо: коли ми чинили комусь добро, хоча б тому, що любимо Господа і бачимо Його милосердя.
