До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.
Еф. 234 зач.; 6, 18-24.
18. Браття, моліться завжди всякою молитвою й благанням; і цього пильнуйте, чуваючи з повною витривалістю, моліться за всіх святих. 19. І за мене, щоб Бог, коли уста мої відкрию, дав мені сміливо возвіщати тайну євангелія, 20. якого я посол у кайданах, щоб я говорив сміливо про нього, як я повинен.
21. А щоб ви також знали про мене і що я роблю, вас повідомить про все Тихик, любий брат і мій вірний слуга в Господі, 22. якого я висилаю якраз до вас на те, щоб ви довідалися про наші справи і щоб він утішив серця ваші.
23. Мир братам, і любов з вірою, від Бога Отця і Господа Ісуса Христа. 24. Благодать з усіма, що люблять Господа нашого Ісуса Христа незмінною любов’ю. Амінь.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 14 зач. 4, 22-30.
22. Того часу дивувалися люди словам ласки, що виходили з уст Ісусових, і говорили:
– Чи він не син Йосифа?
23. Він сказав їм:
– Ви, певно, скажете мені цю приповідку: лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут у твоїй батьківщині.
24. І він додав:
– Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають у його батьківщині. 25. Та я вам кажу по правді: багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як зачинилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю; 26. однак ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в Сидон-краю, до вдови жінки. 27. Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.
28. Почувши це, всі в синагозі сповнилися люттю 29. і, вставши, вигнали його геть за місто і вивели на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу. 30. Та він, пройшовши серед них, пішов далі.
Еф. 6, 18-24 «Моліться завжди в дусі всякою молитвою і благанням»
Господь каже дуже чітко і зрозуміло: моліться завжди. Чим для нас є молитва? Чи це лише те, що ми промовляємо вранці та ввечері вдома, спільно молимось у храмі? Ні, наша молитва – це постійне перебування з Богом. Коли ми лише вранці чи ввечері є із Господом, чи якийсь час перебуваємо у храмі, а решту життя живемо без згадки про Бога, то ми немов би безбожники. Тому Ісус Христос закликає нас, щоб ми завжди були з Ним, пам’ятали про присутність Божу, звертали свої думки до Господа.
Кожний із нас переживав цей стан, коли в той чи інший час досвідчив Божу присутність. І не тому, що Бог у той час був присутній, а в інший – ні. Він присутній у нашому житті завжди, але ми не усвідомлюємо Його присутності. Ми надто сильно закорінені і перебуваємо в полоні земського світогляду. Дуже важливо зупинятись, дослухатись, входити у Божу присутність. Господь чекає на нас не лише вранці, ввечері чи у храмі, а завжди. Коли ми пам’ятатимемо про Його повсякчасну присутність, саме в такий спосіб завжди перебуватимемо в молитві!
