До Солунян другого послання святого апостола Павла читáння.
2 Сол. 275 зач.; 2, 1-12.
1. Браття, благаємо вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа, коли ми всі разом зберемось коло нього: не дайте легко вивести себе з рівноваги, 2. та щоб вас не тривожили ні якимсь духом, ні словом, ні листом, які нібито від нас, що день Господній уже наставав би. 3. Нехай ніхто жадним способом вас не бентежить. Бо спершу настане відступство й об’явиться чоловік безбожний, син погибелі, той супротивник, 4. який виноситься над усе, що зветься Бог чи святощі, до такої міри, що сяде сам у храмі Божім і видаватиме себе за Бога.
5. Хіба не пам’ятаєте, що коли я був між вами, я говорив вам про це? 6. І тепер знаєте, що його стримує об’явитися у своєму часі. 7. Так, тайна беззаконня вже тепер діє. Але перше той, хто його стримує, буде усунений, 8. і тоді об’явиться беззаконний, якого Господь Ісус умертвить духом уст своїх і знищить сяйвом приходу свого. 9. Поява бо його буде під діянням сатани з усякого роду силою, із знаками, з неправдивими чудами 10. та з всяким брехливим обманом для тих, що погибають, бо вони не прийняли любови до правди, щоб спастися. 11. Тому Бог посилає їм силу, яка зводить їх вірити неправді, 12. щоб були засуджені всі ті, які не увірували в правду, але яким подобалась несправедливість.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 69 зач. 12, 48-59.
48. Сказав Господь: Від кожного, кому дано багато, вимагатимуть багато; і кому повірено багато, від того будуть більше доправлятись.
49. Вогонь прийшов я кинути на землю – і як я прагну, він вже розгорівся. 50. Хрищення маю я прийняти – і як мені на душі важко, докіль воно не здійсниться. 51. Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі? Ні бо, кажу вам, але розділ. 52. Віднині бо п’ятеро в одній хаті будуть розділені: троє проти двох і двоє проти трьох. 53. Будуть розділені батько проти сина і син проти батька, мати проти дочки і дочка проти матері, свекруха проти невістки і невістка проти свекрухи.
54. Він промовив іще до народу:
– Коли бачите хмару, що насувається зі заходу, зараз кажете: дощ буде; і так воно буває. 55. І коли дме південний вітер, кажете: спека буде; і так буває. 56. Лицеміри, лице землі й небо вмієте розпізнавати; часу ж цього як не розпізнаєте? 57. Чому самі собою не судите, що справедливе?
58. Коли йдеш з противником своїм до суду, намагайся визволитися від нього в дорозі, щоб він не потяг тебе до судді, і суддя не видав тебе возному, і возний щоб не кинув тебе до в’язниці. 59. Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси останнього шага.
Луки 12,49: “Від кожного, кому дано багато, вимагатимуть багато; і кому повірено багато, від того будуть більше доправлятись”
Усі грішать… Хіба я свята? Я точно не можу бути сильнішою в протистоянні гріхові. Адже навіть кращі й сильніші від мене цього не можуть.
Та й, Бог знає, що я слабка. Він мене любить і точно пробачить. Я ж лише раз. Лише трохи. В інших гріхи ще більші. Та й нічого. Живуть собі щасливо.
Я знаю всі заповіді-перестороги, які Господь дав для мене і для кожного. Ще до того, аніж зробити крок, я точно знаю, буде він суперечити Богові чи ні. Але зараз такі часи. Нині світ живе ще гірше. На його фоні я виглядаю ще цілком добре.
Думок багато. Кроків теж не менше – колись добре зважених, колись спонтанних і навіть непродуманих. Ми живемо так, як живемо. Ми такі, які є. Так! Але ми, християни (в особливій мірі), добре знаємо, якою ціною дарований нам шанс для порятунку і також добре знаємо, що рано чи пізно ми відповімо за кожен СВІЙ крок. І зовсім не буде важливо, як ми виглядали в той час, у ту хвилину на фоні інших. А матиме вагу лише те, чому ми обрали саме цю дорогу, а не іншу.
