До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.
Євр. 312 зач.; 5, 11 – 6, 8.
11. Браття, про Христа, архиєрея по чину Мелхиседека, мали б багато сказати, та висловити його трудно, бо ви тугі на вухо. 12. Тоді як ви повинні б давно вже бути вчителями, ви знову потребуєте, щоб вас хтось учив перших початків Божого слова, і дійшли ви до того, що потребуєте ще молока, а не твердої страви. 13. Хто ще молоко вживає, той не досвідчений у слові справедливости, бо він немовлятко. 14. Для дорослих же тверда страва, у яких через звичку змисли вправлені розрізняти добро від зла.
1. Тому, лишивши початкове вчення про Христа, звернімся до досконалішого і не кладімо знову підвалин: тобто покаяння з діл мертвих та віру в Бога, 2. навчання хрищення та рукоположения, воскресіння мертвих та суд вічний. 3. Ми зробимо й це, якщо Бог дозволить.
4. А тих, які раз були просвітились, які скуштували небесного дару і стали учасниками Святого Духа, 5. які скуштували доброго Божого слова і сил майбутнього віку, 6. та й відпали, тих неможливо знов оновлювати до покаяння, тих, які знову у собі розпинають Сина Божого і прилюдно зневажають. 7. Земля бо, що п’є дощ, який падає на неї часто, та родить зело добре для тих, що її обробляють, приймає від Бога благословення; 8. а та, що приносить терня й будяки, непотрібна, близька до прокляття; вона кінчиться тим, що її спалять.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 104 зач. 21, 5-7; 10-11; 20-24.
5. В той час, коли деякі говорили Ісусові про храм, що він прикрашений дорогоцінним камінням та обітними дарами, він сказав:
6. – Надійдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не лишиться камінь на камені, що не був би перевернений.
7. Тоді вони його спитали:
– Учителю, коли це буде? І який буде знак, що це має настати?
10. Тоді сказав їм:
11. – Повстане народ на народ і царство на царство. Будуть великі землетруси, по різних місцях будуть пошесті й голод, жахливі явища, і з неба великі знаки будуть.
20. Коли ж побачите Єрусалим, оточений військами, знайте, що його спустошення наблизилось. 21. Тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори, а ті, що будуть у середині міста, нехай вийдуть з нього, ті ж, що будуть на полях, нехай до нього не входять. 22. Це бо дні кари, коли все, що написане, збудеться. 23. Горе вагітним та тим, що у ті дні грудьми годують. Бо на землі буде нужда велика і гнів проти народу цього. 24. Вони поляжуть від вістря меча й підуть у неволю поміж усі народи. Єрусалим топтатимуть погани, поки не скінчиться час поган.
Луки 21, 6: “Надійдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не лишиться камінь на камені”
Кажуть, нема нічого постійнішого за тимчасовість. І тимчасовим насправді є все, що нам підвладне, все створене за часи існування людства. Наші справи живу доти доки живемо ми, надалі це все втрачає сенси. Наш матеріальни світ. наші зусилля, покладені на творення і накопичення матеріальних цінностей, зрешто, змарнований час.
Тому так важливо дбати про духовне, помножувати любов і добро, жити тим, що дійсно має зміст. Часто відкладаємо на вільний час чи на склон віку наші взаємини з Богом. І лише тоді починаємо Його пізнавати, намагаємося розпізнати шлях до Господа.
Будуймо те, що матиме цінність навіть після нас, те, для чого Господь нас привів у цей світ.
