До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.
Євр. 315 зач.; 7, 1-6.
1. Браття, Мелхиседек, цар Салему, священик Всевишнього Бога, який зустрів Авраама, коли він вертався після поразки царів і який благословив його, 2. якому Авраам відділив десятину з усього, і якого ім’я означає спершу «цар справедливости», а потім цар Салему, тобто цар миру, 3. без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, подібний до Божого Сина, зостається священиком повіки.
4. Дивіться, отже, який великий той, якому патріярх Авраам дав десятину з найліпшої добичі. 5. Також і ті з синів Леві, що мають сан священства, мають за законом наказ брати десятину з народу, тобто з своїх братів, дарма що вони вийшли з бедер Авраама. 6. Той же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 107 зач. 21, 28-33.
28. Сказав Господь своїм учням: випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близько.
29. І він сказав їм притчу:
– Гляньте на смоковницю й на всякі дерева. 30. Коли вони розпукуються, ви, глянувши, розумієте, що вже близько літо. 31. Отак і ви, коли побачите, що це збувається, знайте, що царство Боже близько. 32. Істинно кажу вам: рід цей не пройде, аж поки все не станеться. 33. Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.
Луки 21, 33: “Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть”.
Наскільки вагомим є сказане ми найчастіше відчуваємо, якщо ті слова нас якось вразили. І добре, якщо враження позитивні, коли, згадуючи почуте, відчуваємо вдячність.
Та найчастіше ми не надаємо словам великого значення. Дозволяємо собі маніпулювати, легковажити, не підбирати. Та задумаймося на хвилю, скільки всього нам вдається вербалізувати, як багато ми можемо досягнути, якщо виважуємо кожне слово, коли спілкуємося.
Слова молитви, слова обіцянки, слова любові… Ми будуємо своє життя через власне сприйняття того, що говоримо самі і що говорять нам. Тому так важливо пам’ятати, що „спочатку було Слово“…
