До Галатів послання святого апостола Павла читáння.
Гал. 209 зач.; 4, 4–7.
4. Браття, коли сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, 5. щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення. 6. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває: Авва – Отче! 7. Тому ти вже не раб, а син; і коли син, наслідник з Божої ласки.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Матея 2, 2: “Де цар юдейський, що народився? Бо ми бачили його зорю на сході і прийшли поклонитись йому”
1. Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зі сходу і 2. спитали:
– Де цар юдейський, що народився? Бо ми бачили його зорю на сході і прийшли поклонитись йому.
3. Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. 4. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитував у них, де Христос має народитись. 5. Вони йому сказали:
– У Вифлеємі Юдейськім, бо так написано пророком:
6. І ти, Вифлеєме, земле Юди,
нічим не менший між містами Юди,
бо з тебе вийде вождь,
що буде пасти мій народ, Ізраїля.
7. Тоді Ірод покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли з’явилась зоря, 8. і відіслав їх у Вифлеєм, кажучи:
– Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли найдете, сповістіть мені, щоб і я пішов йому вклонитись.
9. Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що бачили на сході, ішла перед ними, аж поки не прийшла й не стала зверху, де було дитятко. 10. Побачивши зорю, вони зраділи радістю вельми великою. 11. Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір’ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. 12. І, попереджені вві сні не завертати до Ірода, пустились іншою дорогою у край свій.
Христос рождається! Славімо Його!
Сьогодні, як і дві тисячі років тому мале Дитя народжується у Вифлиємі кожного нашого серця.
Це подія, яка не відбулась одного разу, але стається щоразу, коли ми готуємо свої серця до прийняття Бога.
Слід розуміти, що опісля приходу Спасителя наше життя вже не може бути таким, як до того.
Бог приходить сповнити нас надією і любов’ю, силою і мудрістю. Просвітити світлом радості і миру.
Ісус приходить беззахисним – і це неймовірне свідчення довіри до людини. Малим і безпомічним…
Чи готові ми прийняти Всевишнього Бога, який народжується в пелюшках і огорнути Його турботою?
Мт. 2, 1-12.
Дві тисячі років тому відбулася подія, яка радикально змінила шлях людства. Я твердо переконаний в тому, що ми як людство ще дотепер до кінця не усвідомили, що сталося. Кожна людина як сьогодні, так і колись завжди шукала й шукає Бога. В особі Ісуса Христа Бог сам приходить до людини, Господь є з людиною, Бог приходить як людина. Тому нам, християнам, дуже важливо бути свідомими й розуміти, який великий дар ми маємо. Жодна релігія не може похвалитися тим, що Бог прийшов до свого народу.
А християнство – це навіть не релігія, бо в релігії людина шукає Бога. У християнстві Господь сам приходить до людини. Маємо задуматися над цією великою тайною, яка вже дві тисячі років є незбагненною для людського розуму: як Бог стає людиною? Тому в цей Різдвяний день маємо спитати себе: Христос народився, Христос воплотився – а що це означає для мене?
