Діянь святих апостолів читáння.
Ді. 10 зач.; 4, 1-10.
1. В ті дні, коли апостоли промовляли до народу, надійшли священики, наставник храму і садукеї, 2. обурені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих, 3. і наклали на них руки й кинули їх у в’язницю аж до ранку, бо вже був вечір. 4. Однак багато з тих, що чули слово, увірували, і було їх числом п’ять тисяч чоловіків.
5. На другий день зібралися їхні князі, старші та книжники в Єрусалимі, 6. і первосвященик Анна, і Каяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було з первосвященичого роду.
7. Вони поставили їх посередині й питали:
– Якою силою або яким ім’ям ви це зробили?
8. Тоді Петро, повний Духа Святого, промовив до них:
9. – Князі народу і старші! Коли нас допитуються сьогодні про добрий вчинок для недужого і як він став здоровим, 10. нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім’ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розп’яли і якого Бог воскресив з мертвих, – ним цей стоїть здоровий перед вами.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Йо. 10 зач. 3, 16-21.
16. Сказав Господь: так Бог полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, але жив життям вічним. 17. Бо Бог не послав у світ Сина, щоб світ засудити, але щоб ним спасти світ. 18. Хто вірує в нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той уже засуджений, бо не увірував в ім’я єдинородного Сина Божого. 19. Суд же такий: світло прийшло у світ, та люди більше полюбили темряву, ніж світло, бо діла їхні були лихі. 20. Кожен бо, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не виявились діла його. 21. А хто правду чинить, іде до світла, щоб виявилися діла його, бо вони зроблені у Бозі.
Йо. 3, 16–21. «Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним – світ спасти»
Ми, охрещені люди, ходимо до храму Божого, молимося вранці та ввечері, сповідаємося, причащаємося. Та, однак, мало усвідомлюємо та мало розуміємо те, що Бог провадить нас до найголовнішого – до нашого освячення та остаточно до нашого спасення. Саме цього маємо найбільше прагнути й бажати у своєму житті. Через Христову смерть і Воскресення ми стали учасниками Його Царства й отримали дар спасення. Участь у Його Царстві починається вже під час нашого земного життя. Лише маємо це усвідомлювати й прагнути шукати Бога в кожній ситуації свого життя. Господь Бог обдарував нас спасенням, проте чи ми це усвідомлюємо, чи бажаємо цього?
