Еко-Патріотична «Проща За покликом Бога, героїв та гір» була просто надзвичайною.
Прибувши до містечка Сколе, прочани вшанували загиблих Героїв «Небесної Сотні», зокрема Олега Ушневича. Духівник прощі о. Іван Дулиба згадав гасло революції «Рабів до раю не пускають», особливо закарбувалися в серці слова священника «…дуже багато залежить від кожного з нас…». Вразила розповідь брата загиблого воїна «Небесної Сотні», а слова – «…ми маємо змінити самих себе, бути прикладом для інших…» – спонукали до роздумів про те, яким є моє життя.
Помолившись панахиду, ми вирушили до с. Камянка. Сонце заходило за обрій, зимовий вечір зачаровував таємничістю, ховаючи в темряві красу природи. Шум водопаду, такий приємний для слуху, пробудив думки про могутність Творця світу. Втомлені тілом та бадьорі духом прочани прибули до місцевої школи у с. Камянка, де за трапезою знайомилися, жартували, розповідали про себе цікаві історії. Дуже добре в гарному товаристві перебувати, та час швидкоплинно збігав, тож перед нічним спочинком ми подякувати Всевишньому молитвою української душі.
Ранок вітав нас морозяною свіжістю та прекрасними краєвидами. Селище містилося серед гірських хребтів, котрі сягали небес, мов величні мури, встановлені Твоцем Світу. Споглядаючи шедевр природи, ми поспішали на Божественну Літургію. Склавши Богу подяку, прочани підкріпились смачним легким сніданком, приготовленим на вогнищі, після чого з бадьорим настроєм вирушили на гору Лопата.
Ми навіть не здогадувалися, що приготував для нас Небесний Батько. Залишивши щоденні турботи, прочани радо піднімалися на гору, молилися вервицю вшановуючи Небесну Неньку. Вже на початку сходження краса природи манила в свої обійми. Краса звертає серце до Бога, спонукає задуматися над вічними цінностями, очищує помисли, зцілює… і ще довго можна продовжувати цей список. Але те, що ми бачили важко передати словами: хтось сказав «це надзвичайно», інші порівнювали з казкою…
Краса природи наповнює радістю, проникає у серце, яке в такі моменти звертається до Всевишнього особливою молитвою. Молитва подяки лине з глибини душі, молитва прослави величає Господа. В якийсь момент прийшло розуміння, як же сильно нас любить Отець Небесний!
На вешині гори стояв хрест, присвячений пам’яті воїнів УПА. Ми вшанували загиблих героїв спільною молитвою.
Поверталися прочани з гори Лопата, переповнені враженнями та з очікуваннями чогось нового. Цього дня нас чекав ще патріотичний літературно-пісенний вечір «Не треба слів..», присвячений пам’яті Олени Теліги. Вечір був по справжньому святковий. Ми вдягнули вишиванки. Атмосфера вечора була дуже теплою. Щоб зрозуміти поезію, варто спочатку більше ознайомитися із біографією письменника, тож після перегляду відеоролика про життя О. Теліги, дівчата декламували поезію поетеси, а хлопці розповідали про героїв полеглих за Україну. Дуже цікаво дізнаватися про життя захисників вітчизни, та й можна сказати це наш обов’язок пам’ятати про тих хто життя своє віддав, щоб ми гідно жили. Семінарист ЛДС СД до дня пам’яті блаженної Едігни (26.02.), приготував цікаву розповідь про її життя. Виявляється, блаженна була онучкою Великого князя Київського Ярослава Мудрого. Приємні несподіванки продовжувалися: пісенні конкурси неабияк звеселили українські душі, відганяючи думки про сон.
У неділю, отримавши подарунки від організаторів, щасливі та духовно збагачені прочани поверталися до Львова: очі світилися радістю, душі сповнені миром, в пам’яті залишиться назавжди ця екологічно-патріотична проща.
p/s: Охочі брати участь у еко-прощах пишіть на скриньку [email protected]
