Іти за Ісусом

З кожним роком все більше усвідомлюю свою відповідальність перед Богом, Який мене вибрав Своїм пресвітером. Покликав, щоб через мене народжуватися у яслах людських сердець. Покликав, щоб боротися за безцінні людські душі, які викуплені високою ціною. Дав владу гріхи відпускати. Віддав себе у немічні людські руки, щоб проявити Свою силу у безсилі. Він прагне, щоб усі були святими і безкінечно дарує Своє Тіло і Кров у Пресвятій Євхаристії, які стають частинкою нашого єства. І так Христос відновлює всередині нас Божий образ і подобу. Він хоче, щоб усі прийняли дар спасіння. І це все прекрасно розумієш і стаєш знаряддям в Його руках. Однак, не так легко як все здається. Йде постійна боротьба. З часом усвідомлюєш, які пастки були розставлені на тебе, щоб вирвати тебе з рук Божих і віддалити від люблячого Татуся. У цих пастках часто приманкою є буденні життєві клопоти, які віддаляють від духовного життя. Легко попасти у пастку нарікання, заздрості. Деколи більше покладаєшся на свої сили, які швидко тебе покидають. Приходить спокуса залишити молитву через яку Бог вливає свою Любов. А ще більше вимотує біганина за земними благами чи то для добра сім’ї, а чи навіть парафії. І ти стаєш Мартою, яка клопочеться про багато, а одного тільки мало. А саме вибрати частку Марії, яка ніколи не відніметься – це сісти у стіп Ісуса і СЛУХАТИ ЙОГО. Так, саме сісти і слухати. Заспокоїти свої думки, бажання і слухати. Саме зі слухання, як каже апостол Павло і народжується віра, яку ми повинні засвідчувати нашими ділами. Сидіти, слухати і робити добрі справи, які б свідчили про Божу Любов до кожного з нас.
Господи, поєднай у мені Марту і Марію, щоб слухаючи Тебе я став вірним Твоїм слугою.

Світлина з відкритих інтернет-джерел