Люди народжені для щастя! Не для болю, втрат та страждань, а саме для щастя.
І всі ми, без сумніву, хочемо бути щасливими. Щоправда, у кожного своє розуміння щастя: для когось це рідні люди, хтось щасливий, бо має улюблену роботу чи заробляє багато грошей, когось щасливими роблять розваги з друзями. Також є люди, які стають щасливими, знайшовши Бога.
Як на мене, їхнє щастя є найміцнішим, бо одного дня ми можемо втратити славу, гроші, друзів чи навіть рідних, а Бога ми не втратимо ніколи.
Однак дуже часто буває, що люди, які люблять та слухають Господа, не відчувають радості від свого життя. Обставини складаються настільки несприятливо, що це краде у нас душевний мир та гармонію. Ми миримося з тим, що немає для нас щастя на землі, а одні лише випробування. Що головне, ми кажемо, що це така Божа воля і Він хоче, щоб ми терпляче ходили з сумними обличчями, нічому не радіючи. Але чи справді це так? Чи справді наш люблячий Батько хоче, щоб ми були нещасними та приреченими на неприємності? Невже Ісус, який віддав своє життя на хресті для нашого порятунку, запланував для нас сіре безрадісне життя, яке часто є тягарем?
Нам слід подумати над цим, прислухатися до свого серця, в якому живе Бог, та зрозуміти, що Він занадто сильно нас любить, щоб не бажати нам щастя. Будь-яка людина, люблячи когось, бажає йому тільки найкращого, то чому ми сумніваємося, що наш Отець хоче, аби ми раділи.
Бог хоче, щоб ми були щасливими! Потрібно лише зрозуміти, в чому секрет справжнього щастя та радості. На мою думку, секрет у вдячності. Нам варто бути вдячним за наше життя, за позитивні чи негативні моменти в ньому. Адже, коли стається щось хороше, нам весело та радісно, а коли погане – ми стаємо сильнішими та вчимося цінувати хороше. Тому потрібно бути вдячними абсолютно за всі події. Також маємо дякувати за людей! Кажуть, що хороші люди дарують щастя, а погані – досвід. Насправді, будь-яка людина на нашому шляху послана не просто так і нам слід цінувати кожного.
Звичайно, інколи нам дуже сумно, у нас багато проблем і здається, що немає за що дякувати. Саме тоді варто звернути увагу на дрібниці та дякувати Богу за теплий чай та круасан з шоколадом, за цвіт яблуні навесні, за жовте листя, яке так чарівно шелестить під ногами, за небо, сонце та зорі, за все-все, що нас оточує та робить світ таким прекрасним. Потрібно цінувати те, що ми бачимо, чуємо, розмовляємо та ходимо. Якщо ж ми не здатні робити деякі речі, все одно маємо бути щасливими, бо живемо, можемо любити, творити добро та радіти, тому що Бог з нами і Він створив нас для щастя! Треба завжди пам’ятати це та бути вдячними Йому за все. Адже, бути вдячним означає бути щасливим.
Стаття чудова.Щиро дякую.Жалкую, що я не можу її поширити серед своїх друзів.Думаю, що вона таким чином могла б принести більшу користь для людей.Творчих успіхів автору статті. Маєте гарний хист, з чим і вітаю.Надія.