Чому Богоявлення – це не тільки “свячена водичка”?

Інші дописи автора

        Чому Богоявлення – це не тільки “свячена водичка”?

        Тут немає магії, хоч як багато науковців говорять про зміни структури води. Тут, як і дві тисячі років тому діє лише одне – безумовна Божа любов до кожного з нас.

        Коли вкотре перед святковим днем вистоюєш довгі черги у продуктових крамницях, з’являється час подумати про те, що для нас справжнє. Чим для людини сьогодні є свято Богоявлення? Черговою можливістю добре попоїсти смаколиків, набрати освяченої води чи ще чимось?

        Іноді ловлю себе на думці, що багато із наших традиційних приготувань до Різдвяного циклу свят варто було би якось полегшити чи що? Приготування дванадцяти страв, від якого уже аж майорить господині в голові, чи не можна було би замінити,  наприклад, трьома-чотирма стравами, але приготованими разом у любові. А час, що залишиться, почитати всієї сім’єю біблійну розповідь, про те, що, власне, відбувається.

        До Богоявлення, якому передує другий святий вечір, люди, здебільшого, готуються трішки менше – бо брак часу, робочі дні. Й через те іноді жінки в переддень мусять усього наготувати і невиспані ідуть на роботу. Наші традиції чудові, але ми мусимо пам’ятати про щось значно важливіше – причину.

        Таке цікаве спостереження: майже ніхто не забуває на Йордан прийти із дзбаном до церкви. Однак чи всі приходять із відкритим серцем.

        Так виглядає, що ми невпинно прагнемо творити собі якісь “магічні речі”. Йдеться  про  освячену воду. Обряд Водохрещя – неймовірно цікавий, а головне – символічний. Як колись у Йордан, Бог входить у воду, яку ми опісля понесемо додому. Тут немає магії, хоч як багато науковців говорять про зміни структури води. Тут, як і дві тисячі років тому діє лише одне – безумовна Божа любов до кожного з нас.

        Ісус не потребував хрещення від Івана – у Бога не було гріха. Він входить у воду, щоб забрати усі наші гріхи, гріхи людства. Після народження у світ – це ще одне Боже “так” людині. Ісус бере на себе хреста ще тоді – в ріці Йордані.

        І саме тоді Бог з’являється триєдино – як Святий Дух, Бог-Отець і Син.

        Сила Божої Любові – то і є сила освяченої води. Але тільки наша абсолютна віра здатна зробити нас “чулими” до цієї сили.

        Як на мене, то традиція першому набрати води, у гніві розштовхуючи усіх навколо – зовсім не той спосіб, щоб відповісти на Божу присутність. Як і традиція першому добігти зі свяченою водою додому.

        Найперше, про що варто подбати у день Богоявлення –  щоб бути готовим сказати Богові те, що каже Він: так, я люблю Тебе, Боже, і беру свій хрест.

        Мабуть, варто щораз частіше запитувати себе – що і для чого я роблю, у що я вірю, чому роблю так, а не інакше. Ми не можемо залишатись незрячими сьогодні, коли вбивають тисячі християн, як і дві тисячі років тому. Сьогодні хтось у світі помер через те, що називається християнином.

        Ми готові прийняти такі виклики? Ми розуміємо, ким ми є?

        Тож нехай завтра кожен з нас прийде на Літургію і Водохрещя із чистим серцем, щоб змогти побачити справжнє Богоявлення.

         

         

         

        Інші дописи автора

          Оціни

          [rating-system-posts]

             

            Про автора

            Тетяна Трачук
            Учасник команди ДивенСвіт:)

            Leave a Comment